Юристка та менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких дала інтерв’ю «Українському радіо», присвячене становищу кримськотатарської мови, культури та ідентичності на тимчасово окупованому Кримському півострові, а також настроям серед його мешканців.
«Незважаючи на те, що навіть окупаційна влада говорить про те, що вони дозволяють навчання рідною мовою і намагаються створити цю ілюзію, ситуація фактично абсолютно інша. Вивчати або навчатися рідною мовою для представників корінного народу, які перебувають у тимчасово окупованому Криму, на сьогодні майже неможливо. Створюються такі умови, і в тому числі адміністративний тиск на батьків цих дітей, для того, щоб вони не віддавали дітей у класи з кримськотатарською мовою навчання, щоб вони просто не відкривалися», — зазначила Людмила Коротких.
За її словами, після початку окупації кримськотатарська мова системно витісняється із суспільного життя. Попри формальне збереження статусу кримськотатарських шкіл, фактично вони були переведені до білінгвального формату, а можливості повноцінного навчання кримськотатарською мовою значно звузилися.
Окрему увагу Людмила Коротких приділила ставленню окупаційної адміністрації до кримськотатарської символіки.
«Офіційно вони не заборонили кримськотатарський прапор. Разом з тим усі чудово знаємо і розуміємо, що з 2014 року кримськотатарський прапор став також символом спротиву окупації і боротьби кримськотатарського народу за свої права і звільнення Криму. Тому використання кримськотатарської символіки окупаційній владі дуже не подобається», — наголосила вона.
Представниця КРЦ також розповіла, що напередодні Дня кримськотатарського прапора та Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу активістам регулярно вручають так звані «застереження», аби чинити психологічний тиск і перешкодити відзначенню пам’ятних дат.
Говорячи про збереження кримськотатарської ідентичності в умовах окупації, Людмила Коротких підкреслила, що ключову роль відіграють самоорганізація громади, підтримка одне одного, діяльність мовних і культурних ініціатив, а також передача історії та традицій наступним поколінням.
Крім того, вона зазначила, що серед проукраїнськи налаштованих мешканців Криму зберігається «обережний позитив» і надія на деокупацію півострова, хоча люди усвідомлюють усі ризики життя в умовах окупації. Також Людмила Коротких звернула увагу, що молоді кримчани продовжують виїжджати з півострова, зокрема щоб уникнути незаконного призову до російської армії, хоча такі випадки поки не мають масового характеру.