«Рішення Арбітражного трибуналу фактично не було ухвалено на користь України і є загрозою не лише для національної безпеки України та безпеки Чорноморського регіону, а й для міжнародного судноплавства», — Богдан Устименко про рішення Арбітражного трибуналу у справі України проти російської федерації щодо прав прибережної держави в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці

15 червня Арбітражний трибунал у Гаазі оприлюднив пресреліз щодо справи про спір між Україною та російською федерацією стосовно прав прибережної держави в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці. Провадження було ініційоване Україною у 2016 році у зв’язку з порушенням росією положень Конвенції ООН з морського права після окупації Криму.

Експерт з морського права, директор Інституту національної безпеки Богдан Устименко проаналізував рішення трибуналу та звернув увагу на його ключові висновки й наслідки для України.

За словами експерта, Арбітражний трибунал відхилив позовні вимоги України щодо незаконного втручання росії у судноплавство в Азово-Чорноморській акваторії, зокрема перешкоджання транзитному проходу через Керченську протоку, порушення мирного проходу в Чорному морі, перешкоджання судноплавству до та з українських портів в Азовському морі, а також щодо захоплення рф двох самопідйомних бурових установок.

Також трибунал відмовив у задоволенні вимог України щодо захисту підводної культурної спадщини, дійшовши висновку, що українська сторона не змогла належним чином обґрунтувати свої твердження.

Крім того, арбітраж не поклав на російську федерацію обов’язків щодо припинення та недопущення повторення порушень морського права, не присудив Україні жодних грошових компенсацій за завдану шкоду та не ухвалив рішень щодо демонтажу Керченського мосту чи повернення захоплених бурових установок.

Водночас трибунал частково задовольнив вимоги України щодо невиконання росією зобов’язань із захисту морського середовища, зазначивши при цьому, що й Україна не виконала належним чином своїх обов’язків щодо співпраці у цій сфері.

Окрему увагу Богдан Устименко звернув на те, що у мотивувальній частині рішення згадується збереження статусу внутрішніх вод Азовського моря та Керченської протоки після розпаду СРСР. На думку експерта, такий підхід не враховує міжнародний статус Керченської протоки та фактично відтворює наративи, які російська федерація просувала протягом багатьох років.

Експерт наголошує, що значна частина Азовського моря та стратегічно важливий Керч-Єнікальський канал відповідно до норм міжнародного права належать до сфери суверенних прав України. Він також зазначає, що міжнародні інституції, зокрема Європейський парламент та Генеральна асамблея ООН, неодноразово підтверджували підтримку суверенітету України над Кримом і засуджували обмеження міжнародного судноплавства в Керченській протоці.

На думку Богдана Устименка, для мінімізації можливих негативних наслідків рішення необхідно посилити державну політику у сфері морської безпеки, вдосконалити законодавство щодо правового статусу українських морських просторів та забезпечити ефективну координацію роботи державних органів у цій сфері.