Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо консультативного висновку Міжнародного Суду ООН про зобов’язання держав стосовно зміни клімату. Документ підтримала 141 країна. Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких наголосила, що це рішення має значення не лише для кліматичної політики, а й для розвитку міжнародного права та механізмів відповідальності держав.
За словами Людмили Коротких, консультативний висновок Міжнародного Суду ООН є одним із найважливіших міжнародно-правових процесів останніх років, хоча в Україні він залишився малопоміченим.
«Генеральна Асамблея фактично підтвердила авторитетність консультативного висновку Міжнародного Суду ООН і його значення для тлумачення чинного міжнародного права. Суд прямо зазначив, що зобов’язання держав у сфері зміни клімату не обмежуються кліматичними договорами, а випливають із ширшого комплексу норм — включно з міжнародним правом прав людини, морським правом, Статутом ООН і нормами звичаєвого міжнародного права», — зазначила вона.
Юристка КРЦ підкреслила, що Суд окремо визнав: кліматичні зобов’язання держав можуть мати характер obligations erga omnes або erga omnes partes — тобто бути зобов’язаннями перед усією міжнародною спільнотою.
«Окремо Суд прямо підтвердив, що порушення таких зобов’язань може становити міжнародно-протиправне діяння, яке тягне міжнародно-правову відповідальність держави. Це переводить кліматичну тематику з площини політичних заяв у площину юридично значущих обов’язків і потенційної відповідальності», — наголосила Коротких.
Особливу увагу в резолюції приділено ролі корінних народів у формуванні кліматичної політики та міжнародних рішень.
«Резолюція Генеральної Асамблеї прямо визнає необхідність забезпечення повної, рівної та змістовної участі корінних народів у процесах ухвалення рішень щодо кліматичної політики. Це ще раз підкреслює, що корінні народи не варто розглядати лише як вразливу групу або об’єкт захисту. Вони є самостійними учасниками процесів ухвалення рішень і формування політик, зокрема у сфері клімату та ширше — в міжнародному врядуванні», — пояснила вона.
Людмила Коротких також зазначила, що ухвалені документи можуть стати додатковим інструментом для України у питаннях відповідальності росії за шкоду довкіллю, спричинену війною.
«У поєднанні консультативний висновок і резолюція можуть бути додатковим інструментом для України у роботі над питанням відповідальності росії за масштабну шкоду довкіллю в умовах збройної агресії. Вони підсилюють аргументацію про те, що екологічні наслідки війни — це не лише побічний ефект бойових дій, а потенційне порушення міжнародно-правових зобов’язань у сфері охорони довкілля, гуманітарного права та загальних принципів відповідальності держав», — підсумувала юристка КРЦ.
Експертка пояснила, що навіть без окремої кодифікації «екоциду» міжнародне право вже дозволяє вибудовувати юридичну відповідальність через сукупність норм — і ці процеси поступово стають більш чіткими.
«У цьому сенсі важливо не стільки саме ухвалення резолюції, скільки те, як вона вписується в ширшу еволюцію тлумачення міжнародного права. Такі рішення рідко потрапляють у заголовки. Але саме з них складаються довгострокові зміни того як міжнародне право працює на практиці», – додала вона.