Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв взяв участь у IV Діалозі національних меншин (спільнот) України на тему: «Архітектура стійкості, інституційна спроможність та правовий захист». Під час заходу він представив низку практичних рекомендацій щодо реалізації державної етнополітики, захисту від дискримінації та посилення участі національних спільнот і корінних народів у процесах ухвалення рішень.
Захід відбувся в межах співпраці спільного проєкту Європейського Союзу та Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні», а також проєкту Ради Європи «Підтримка реформи правової бази національних меншин та стійкості національних меншин і ромів в Україні – Фаза ІІ» у партнерстві з Офісом Омбудсмана та ГО «Рада національних спільнот України».
Основною метою діалогу стало напрацювання спільного бачення щодо законодавчих та інституційних механізмів, спрямованих на захист прав, інтеграцію та збереження ідентичності національних спільнот і корінних народів України як в умовах війни, так і в післявоєнний період.
У рамках дискусії Ескендер Барієв виступив у трьох тематичних панелях.
Під час обговорення ефективності імплементації державної політики щодо національних спільнот він наголосив на необхідності системного аналізу того, як реалізується законодавство на практиці.
«Сьогодні надзвичайно важливо перейти від загальних оцінок до конкретного аналізу. Ми маємо бачити, як реалізуються закони про національні меншини та корінні народи не лише на центральному рівні, але й у регіонах. Потрібно оцінити, які підзаконні акти вже ухвалені, як працюють місцеві органи влади, чи існують регіональні програми, і найголовніше — чи передбачене фінансування цих процесів у бюджетах», — зазначив Барієв.
За його словами, станом на сьогодні в Україні вже ухвалено 16 підзаконних актів у межах реалізації Закону України «Про національні меншини (спільноти)» та два — у межах Закону України «Про корінні народи України».
«На наступному діалозі ми маємо говорити вже мовою цифр, показників і динаміки. Лише так можна реально оцінити, наскільки ефективно працює державна етнополітика на національному і місцевому рівнях», — наголосив він.
Під час панелі, присвяченої правовому захисту від дискримінації та проявів нетерпимості, Барієв акцентував, що Україна вже має достатньо сформовану законодавчу базу, однак головним викликом залишається її практична реалізація.
«Українське законодавство містить достатньо інструментів для захисту від дискримінації — як у законах про корінні народи та національні меншини, так і в інших спеціалізованих актах. Але інше питання — наскільки ці механізми працюють на практиці та наскільки суспільство взагалі знає про свої права та відповідальність», — зазначив він.
На його переконання, сьогодні держава повинна приділяти більше уваги інформаційній роботі та правопросвітницькій діяльності.
«Кожен громадянин України — незалежно від етнічного походження — має чітко розуміти, що права завжди супроводжуються відповідальністю, а закон однаково захищає всіх», — підкреслив Барієв.
Окрему увагу він приділив темі інституційного представництва національних спільнот і корінних народів у процесах ухвалення державних рішень.
Під час виступу Барієв подякував представникам національних спільнот, які підтримали кампанію щодо закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу України.
«Для нас це був важливий приклад солідарності. Багато організацій долучилися до петиційної кампанії, направляли звернення до уряду, і ця підтримка має велике значення для кримськотатарського народу», — зазначив він.
Також Барієв наголосив, що в Україні вже існують правові механізми участі національних спільнот у виробленні державної політики, однак ключовим завданням залишається забезпечення їхньої реальної та системної роботи.
«У нас є нормативна база, існують консультативні органи при ДЕСС, громадські ради, механізми консультацій із представницькими органами корінних народів. Питання не лише в тому, щоб ці інституції були створені, а в тому, щоб вони працювали системно, ефективно і реально впливали на ухвалення рішень», — підкреслив він.
За словами Барієва, особливу увагу необхідно приділити регіональному рівню, оскільки кожна область має власну етнічну специфіку, а отже потребує окремих механізмів взаємодії та представництва.
Підсумовуючи виступ, він зазначив, що напрацьовані під час діалогу рекомендації були враховані партнерами Ради Європи та можуть стати важливим інструментом для подальшого розвитку державної етнополітики України.
«Для України питання етнополітики не повинно бути зоною ризику. Навпаки — це має бути приклад нашої демократичної зрілості, інституційної стійкості та готовності до подальшої європейської інтеграції», — резюмував Барієв.