Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв наголосив на критично низькій кількості звільнених кримських політв’язнів у межах обмінів та звернув увагу на системність цієї проблеми.
Він підкреслив, що попри масштабні обміни після початку повномасштабного вторгнення, питання звільнення цивільних в’язнів з окупованого Криму залишається недостатньо вирішеним.
«На жаль, за весь час обмінів з моменту окупації Криму з російських місць несвободи Україні вдалося повернути лише 12 цивільних кримських політичних в’язнів», — зазначив Барієв.
Водночас він наголосив на важливості кожного звільнення: «Ми щиро радіємо, що з початку повномасштабного вторгнення відбулося 73 обміни, під час яких було звільнено близько 9048 українців. Повернення кожного співвітчизника — це велика перемога для всіх нас».
За його словами, до 2022 року вдалося звільнити 8 кримчан, після — ще 4, серед яких 5 представників кримськотатарського народу. А саме:
- Геннадія Афанасьєва (пробув у СІЗО 2 роки)
- Ахтема Чийгоза (пробув у СІЗО 2 роки та 11 місяців)
- Ільмі Умерова (перебував під підпискою про невиїзд)
- Олега Сенцова (пробув у СІЗО 5 років і 3 місяці)
- Олександра Кольченка (пробув у СІЗО 5 років і 3 місяці)
- Євгена Панова (пробув у СІЗО 3 роки та 1 місяць)
- Володимира Балуха (пробув у СІЗО 2 роки і 9 місяців)
- Едема Бекірова (пробув у СІЗО 9 місяців)
- Нарімана Джеляла (пробув у російських місцях несвободи майже 3 роки)
- Леніє Умерову (пробула у російських місцях несвободи майже 2 роки)
- Костянтина Давиденка (пробув у російському полоні 7,5 років)
- Ярослава Баліцького (пробув у російських місцях несвободи майже 2 роки)
На виконання рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права було звільнено 5 політичних в’язнів Криму, а саме: Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Євгена Панова, Володимира Балуха, Едема Бекірова.
Також у межах інших обмінів було повернуто 5 військовослужбовців — кримських татар: Асан Ісенаджиєв, Ельдар Менумеров, Ельдар Пенья-Шемседінов, Руслан Куртмаллаєв, Ескендер Кудусов.
«Водночас росія цілеспрямовано уникає включення кримських політв’язнів, зокрема кримських татар, до списків на обмін. Це питання неодноразово порушувалося українською стороною під час переговорів на найвищому рівні», — зазначив Барієв.
Він наголосив, що після окупації Криму політичні переслідування стали системними, а умови утримання політв’язнів є нелюдськими. Політв’язні проходять через жорсткі умови утримання, тортури, психологічний тиск і порушення базових прав людини. Кожен день у неволі — це випробування на межі виживання.
«Саме тому звільнення навіть невеликої кількості людей є результатом великої спільної роботи державних органів, правозахисників, громадських організацій і родин політв’язнів», — додав він.
Голова Правління КРЦ вкотре наголосив, що в кожному обміні обов’язково мають бути представники Криму, зокрема кримські татари. Це важливо як для збереження фокусу на окупованому півострові, так і для того, щоб люди в окупованому Криму бачили, що держава не забуває про своїх громадян.
«Маю підкреслити, що кримські політв’язні мають системно бути включені до процесу обмінів, адже деякі з них перебувають за гратами вже більше 10 років. Їхнє звільнення повинно залишатися одним із пріоритетів переговорних процесів, тому що багато з них уже майже втратили своє здоров’я за гратами», — пояснив експерт.
Крім того, з огляду на те, що кількість жінок-політв’язнів у Криму зростає у геометричній прогресії, Барієв вважає, що під час переговорів цій категорії слід надати пріоритет поряд із тяжкохворими, людьми похилого віку та багатодітними батьками, які є найбільш вразливою категорією серед політв’язнів.
«Разом із Кримськотатарським Ресурсним Центром ми і надалі продовжуватимемо працювати на місцевому, національному та міжнародному рівнях, щоб привертати увагу до злочинів росії на тимчасово окупованих територіях України та домагатися звільнення всіх політичних в’язнів Криму», — додав він.
Нагадаємо, що за даними КРЦ, сьогодні в місцях позбавлення волі (колонії та СІЗО) перебувають 354 особи, 181 з них — кримські татари. Це не просто цифри, а верифікований список, де за кожним номером є ім’я та прізвище людини, доля якої сьогодні в руках російського агресора.
«Вкотре хочу закликати як українську, так і міжнародну спільноту посилити тиск на росію, застосувати персональні санкції до осіб, причетних до репресій і порушень прав людини в окупованому Криму, та сприяти звільненню всіх заручників Кремля», — закликав Ескендер Барієв.