25–26 квітня 2026 року в Нью-Йорку у змішаному форматі проходить Історичний другий глобальний саміт з питань миробудівництва корінних народів, який об’єднав понад 200 делегатів із 80 країн світу. Метою заходу є визнання та врахування підходів корінних народів до розбудови миру, а також інтеграція цих підходів у глобальні відповіді на конфлікти та екологічні кризи.
У роботі саміту взяли участь представники Кримськотатарського Ресурсного Центру. Голова Правління КРЦ, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв та менеджерка КРЦ Зарема Барієва виступили в межах Панелі №8, присвяченої аналізу моделей насильства, політичної економіки воєн та шкоди, якої війни завдають людям і довкіллю. Модераторкою панелі стала професорка Університету Торонто, колишня голова Експертного механізму ООН з прав корінних народів Шеріл Лайтфут.
Під час виступу Ескендер Барієв наголосив, що сучасні війни дедалі частіше стають не лише збройними конфліктами, а й інструментами руйнування екосистем, економічного видобутку ресурсів та придушення ідентичності корінних народів.
«Крим є яскравим прикладом того, як війна трансформує територію корінного народу в простір системного насильства. З початку тимчасової окупації Криму росією півострів перетворився на мілітаризовану зону. Це супроводжується не тільки порушеннями прав людини, а й серйозними екологічними наслідками», — зазначив він.
За словами Барієва, мілітаризація Криму призводить до забруднення земель і водних ресурсів, руйнування природних ландшафтів та загроз біорізноманіттю, а військова інфраструктура розміщується поблизу природних і культурних об’єктів, зокрема територій, що мають сакральне значення для кримськотатарського народу.
«Ми також спостерігаємо експлуатацію природних ресурсів, незаконний видобуток, перерозподіл земель, а також інтеграцію Криму в схеми транснаціональної економіки, включаючи тіньові та кримінальні практики. Крім того, війна завжди супроводжується переміщенням населення. Тисячі кримських татар були змушені покинути свої домівки, а це не лише гуманітарна трагедія, а й загроза втрати культурного зв’язку із землею — основи ідентичності корінного народу», — підкреслив він.
У свою чергу менеджерка КРЦ Зарема Барієва акцентувала увагу на ролі жінок, молоді та правозахисників, які залишаються на передовій захисту прав, культури та навколишнього середовища.
«Коли ми говоримо про “гарячі точки” світу, ми повинні пам’ятати, що багато з них збігаються з територіями проживання корінних народів. Це не випадковість. Це результат системної вразливості та історичної несправедливості», — наголосила вона.
Зарема Барієва також підкреслила, що корінні народи є не лише жертвами конфліктів, а й захисниками природи, культурної спадщини та миру.
Під час виступу вона представила низку рекомендацій для міжнародної спільноти:
- Визнати взаємозв’язок між збройними конфліктами, екологічною деградацією та порушенням прав корінних народів.
- Посилити механізми моніторингу та відповідальності за екологічні й гуманітарні наслідки воєн, особливо на територіях корінних народів.
- Підтримувати корінні народи як партнерів у миробудівництві, включаючи їхні традиційні знання та практики у процеси запобігання конфліктам і повоєнного відновлення.
- Забезпечити захист правозахисників та активістів з числа корінних народів, які перебувають на передовій цих процесів.
«Ми повинні переосмислити підхід до безпеки. Безпека — це не лише відсутність війни. Це також збереження природи, культурної ідентичності та права народів жити на своїй землі. Для кримськотатарського народу це не абстрактна дискусія — це питання виживання, гідності та майбутнього», — підсумувала вона.