У Нью-Йорку, у межах 25-ї сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів, відбувся сайд-івент на тему «Забезпечення прав корінних народів у контексті міждержавних конфліктів». Захід організували Постійне представництво України при ООН, Кримськотатарський Ресурсний Центр та Меджліс кримськотатарського народу.
Учасники обговорили системні порушення прав корінних народів унаслідок збройної агресії росії проти України, яка розпочалася з окупації Криму у 2014 році та переросла у повномасштабне вторгнення у 2022 році. Окрему увагу приділили переслідуванню кримськотатарського народу, забороні Меджлісу, мілітаризації Криму, незаконній мобілізації, звуженню громадянського простору та впливу війни на фізичне і психічне здоров’я людей, включно з наслідками руйнування інфраструктури, екологічних збитків, катувань, незаконних затримань і обмеженого доступу до медичних послуг.
Учасники також порушили питання права корінних народів на самовизначення в умовах міждержавного конфлікту, функціонування їхніх представницьких органів в умовах окупації та їхньої ролі у миротворчих процесах.
Спікерами заходу виступили:
Андрій Мельник – Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй;
Рефат Чубаров – Голова Меджлісу кримськотатарського народу;
Христина Гайовишин – Заступниця Постійного представника України при ООН;
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Павел Суляндзіга – Міжнародний комітет корінних народів росії (ICIPR);
Людмила Коротких – юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Під час відкриття дискусії модераторка заходу Людмила Коротких наголосила, що повномасштабна війна росії проти України розпочалася з окупації Криму, а кримськотатарський народ став першим, хто зіткнувся із сучасною російською агресією та продовжує залишатися на її передовій. Вона підкреслила важливість системної фіксації порушень прав людини та притягнення росії до відповідальності.
«Важливо документувати кожен злочин, кожен випадок, оскільки ми переконані, що одного дня зможемо притягнути росію до відповідальності за всі злочини, вчинені на окупованих територіях України», — зазначила вона.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник у своєму виступі звернув увагу на недостатню реакцію міжнародної спільноти у 2014 році під час окупації Криму. За його словами, тоді переважали хибні уявлення про те, що ситуацію можна ігнорувати, однак це призвело до значно ширшої агресії у 2022 році.
«Під час окупації, на жаль, ще у 2014 році, коли росія спробувала анексувати Крим, реакція міжнародної спільноти була недостатньою. Багато хто тоді вважав, що, можливо, Крим і раніше належав росії, і ніхто не хотів втручатися у справи росії, сподіваючись, що вона не буде переслідувати подальших цілей. Але це була стратегічна помилка, як ми побачили у 2022 році», — сказав він.
Мельник наголосив, що питання Криму залишається ключовим для досягнення сталого миру та стримування подальшої ескалації російської агресії.
«Ми маємо повернутися до витоків, і без вирішення питання щодо Криму не може бути стабільного та тривалого миру. Це те, про що, на жаль, ви, можливо, не чули так часто останнім часом. Але це наша позиція», — підкреслив він.
Заступниця Постійного представника України при ООН Христина Гайовишин наголосила на послідовній політиці України щодо захисту прав корінних народів та інституційному зміцненні їхнього представництва.
«Україна твердо і послідовно віддана захисту прав корінних народів. На початку цього місяця важливим етапом стало офіційне визнання Меджлісу кримськотатарського народу як його представницького органу. Цей крок створює міцну інституційну основу для партнерства між державою та корінним кримськотатарським народом», — зазначила вона.
Вона також звернула увагу на системні репресії в окупованому Криму.
«Триваюча тимчасова окупація Криму російською федерацією супроводжується порушеннями прав кримських татар. Залякування, довільні арешти, насильницькі зникнення та переслідування з політичних мотивів залишаються поширеними. Сотні кримських татар залишаються ув’язненими, а Меджліс, попри рішення міжнародних інституцій, залишається забороненим», — сказала Гайовишин.
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв у своєму виступі наголосив, що першопричиною масових порушень прав людини є окупація, а сучасна політика росії є продовженням історичної геноцидальної практики.
«Те, що відбувається сьогодні, не є випадковим явищем. Це — продовження послідовної геноцидальної політики проти корінного кримськотатарського народу, розпочатої Російською імперією у 1783 році, продовженої радянським режимом у 1944 році та відновленої сучасною росією у 2014 році. Ключовим моментом стала депортація 1944 року, коли весь кримськотатарський народ був насильно вигнаний зі своєї батьківщини», — зазначив він.
Він навів дані моніторингу КРЦ, які свідчать про системний характер репресій.
«У 2017–2025 роках в окупованому Криму зафіксовано 10 727 порушень фундаментальних прав людини, 7 166 з них — проти представників кримськотатарського народу. У російських в’язницях перебувають 354 політичні в’язні, 181 з них — кримські татари. Це — цілеспрямована політика придушення корінного народу», — підкреслив Барієв.
Завершуючи виступ, він закликав міжнародну спільноту до системних дій, зокрема посилення санкційного тиску, міжнародних механізмів відповідальності та захисту політичних в’язнів.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив, що тимчасово окупований Крим перетворився на закриту територію, а відсутність доступу міжнародних моніторингових місій лише поглиблює безкарність росії.
Він підкреслив, що політика росії є продовженням геноциду кримськотатарського народу та спрямована на його витіснення з історичної батьківщини через репресії, заборону Меджлісу та примусову мобілізацію.
«Політика країни-агресора в окупованому Криму є прямим продовженням геноциду 1944 року. Використовуючи політичний терор, масові обшуки, арешти та ув’язнення, а з 2022 року — і примусову мобілізацію, російська окупаційна влада здійснює навмисне заміщення населення Криму. Ми закликаємо світ усвідомити, що боротьба кримськотатарського народу — це боротьба за саме право на існування, а єдиним шляхом до відновлення справедливості є повна деокупація Криму та реалізація права кримськотатарського народу на самовизначення у складі України», — сказав Чубаров.
Павел Суляндзіга звернув увагу на системну політику росії щодо корінних народів, зокрема ліквідацію незалежних організацій та репресії проти активістів. Він також наголосив на непропорційних наслідках війни для регіонів проживання корінних народів та масових переслідуваннях правозахисників.
«До 2025 року фактично відбувся якісний зсув: від загального політичного тиску — до цілеспрямованих, навмисних масових репресій проти корінних народів росії. У результаті проводяться арешти, обшуки, а активісти отримують звинувачення в участі в терористичних організаціях лише за свою правозахисну діяльність», — зазначив він.
Він закликав до звільнення затриманих активістів та посилення міжнародного захисту корінних народів.
Сайд-івент створено ГО «Кримськотатарський Ресурсний Центр» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.