У п’ятницю, 27 березня, представники Кримськотатарського Ресурсного Центру та Меджлісу кримськотатарського народу взяли участь у зустрічі із представниками Делегації Ради Європи, яким розповіли про ситуацію з порушенням прав людини в окупованому Криму, на новоокупованих територіях та про нові тенденції.
Участь у зустрічі взяли Крістіан Урсе – заступник Директора з політичних питань і зовнішніх зав’язків, Катаріна Нєдєльковіч – радник Генерального директорату з прав людини та верховенства права, Марсель Капі – політичний радник, Юлія Дмитрієва – помічник з питань документації та звітування, Рефат Чубаров – Голова Меджлісу кримськотатарського народу, Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу, Зарема Барієва – менеджерка КРЦ, Людмила Коротких – юристка КРЦ і Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій КРЦ.
Зустріч відбулася в межах підготовки чергової доповіді Генерального секретаря Ради Європи щодо ситуації з правами людини на тимчасово окупованих територіях України.
Рефат Чубаров подякував делегації за постійну комунікацію з Меджлісом, КРЦ та іншими правозахисними організаціями, а також наголосив на критичній ситуації з правами людини в окупованому Криму, зокрема щодо кримських татар. Він озвучив актуальні дані КРЦ про політичних в’язнів та звернув увагу на окремі тривожні випадки — повторне ув’язнення тяжкохворих після їх звільнення (зокрема Олександра Сізікова та Ленура Халілова), а також на практику масових затримань жінок.
Також він підкреслив проблему освіти в Криму: у школах, де більшість учнів складають кримські татари, навчання в понеділок починається з ідеологічного уроку «разговоры о важном», тоді як на кримськотатарську мову та літературу відводиться лише одна година на тиждень.
Масштаби репресій: дані КРЦ
Ескендер Барієв повідомив, що за даними КРЦ, щонайменше 347 політв’язнів Криму, з яких 180 — кримські татари, утримуються у місцях несвободи, при цьому організація володіє детальною інформацією про кожного з них, включно з місцем перебування, попри постійні етапування.
Серед них:
- 52 жінки
- 57 молодих людей
- 28 осіб похилого віку
- 10 осіб з інвалідністю
- 74 переслідуваних у «справі батальйону імені Номана Челебіджіхана»
- 128 фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір»
- щонайменше 3 політв’язні загинули у місцях несвободи рф
Барієв також зазначив, що у 2025 році найбільш поширеними підставами для переслідувань стали обвинувачення у «державній зраді», «дискредитації збройних сил рф» та «закликах до тероризму», які фактично використовуються як універсальні репресивні інструменти.
КРЦ також здійснює моніторинг ситуації на новоокупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. З 2022 року там зафіксовано 453 затримання (108 — щодо кримських татар), 180 арештів (43 — кримські татари), винесено 54 вироки, з яких 9 стосуються кримських татар.
Тенденції репресій
Зарема Барієва повідомила, що за даними КРЦ, 240 політв’язнів перебувають у колоніях (з них 133 — кримські татари), ще 107 — у СІЗО (47 — кримські татари).
«Якщо говорити про жінок, важливо зазначити, що із 52 утримуваних — 21 перебуває у колоніях, а 31 — у СІЗО. При цьому більшість із них були затримані вже після 2022 року», — зазначила вона.
Крім цього, менеджерка КРЦ окреслила ключові тенденції 2025 року:
- Позбавлення громадянства як форма політичної розправи. У Криму зафіксовано перші випадки позбавлення російського громадянства політв’язнів, що створює ризик їхньої подальшої депортації — зокрема до країн Центральної Азії, куди кримських татар виселили у 1944 році. Таким чином окупанти намагаються повторно витіснити корінний народ із півострова.
- Відновлення смертної кари як інструмент залякування. У рф активізувалися дискусії щодо скасування мораторію на смертну кару за «терористичними» статтями, що створює загрозу для кримських татар, фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір», «батальйону імені Номана Челебіджіхана», а також українських військових і цивільних.
- Психологічний тиск і катування. Фіксуються випадки надсилання політв’язням фейкових повідомлень про смерть родичів, застосування психотропних речовин і насильницьких методів допиту.
- Залякування та шантаж. Затриманих і їхні родини змушують мовчати, обіцяючи звільнення в обмін на відмову від комунікації з правозахисниками — з метою приховування порушень.
- Статус інкомунікадо. Політв’язнів утримують без зв’язку із зовнішнім світом, родини не отримують інформації. Дані збираються лише з альтернативних джерел.
- Проблема паспортів. рф визнає недійсними українські паспорти ув’язнених, які досягли 25 або 45 років і не змогли вклеїти фото. Це ускладнює їхнє правове становище.
- Посилення репресивного законодавства. росія змінює законодавство для легалізації нових механізмів переслідування громадян України в окупованому Криму.
- Переповнення СІЗО політичними в’язнями. Кримські ізолятори сьогодні заповнені переважно політичними, а не кримінальними злочинцями.
- Примус до служби в армії рф. Проти затриманих відкривають кримінальні провадження і пропонують підписати контракт зі збройними силами рф в обмін на закриття справ.
- Мілітаризація освіти. Фіксувалися спроби створення кадетських класів у школах з кримськотатарською мовою навчання (їх вдалося зупинити завдяки батькам).
- Скорочення кримськотатарської мови в освіті. Збільшення годин російської мови відбувається за рахунок скорочення кримськотатарської навіть у профільних школах.
- Тиск на батьків і дітей. Батьків залякують, якщо діти не відвідують зустрічі з учасниками так званої «спеціальної військової операції».
- Використання Інтерполу. Міжнародні механізми, зокрема Інтерпол, використовуються для переслідування осіб, пов’язаних зі справами в окупованому Криму.
- Суд над військовими як цивільними. Зафіксовано випадки, коли українських військових судять як цивільних осіб.
- Переслідування цілих сімей. Окупаційна влада здійснює тиск і переслідування кримськотатарських та українських родин.
Ризики депортації та потреба міжнародного посередництва
Ескендер Барієв окремо зупинився на проблемі позбавлення громадянства, наголосивши, що росія спочатку насильно «натуралізувала» мешканців Криму, а тепер використовує це як механізм для потенційної депортації, зокрема до країн Центральної Азії. Він підкреслив важливість залучення країн-посередників і міжнародних організацій, зокрема Ради Європи та ОБСЄ, для захисту таких осіб.
Питання статусу Меджлісу
Голова Правління КРЦ також звернув увагу на відсутність рішення щодо закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу, попри те, що всі необхідні документи були подані майже три роки тому.
Він наголосив, що це питання має не юридичний, а політичний характер, і без його вирішення неможлива повноцінна реалізація законів України у сфері етнополітики, що є важливою складовою євроінтеграційного процесу.
Свобода слова та цифрові обмеження
Людмила Коротких звернула увагу на системне обмеження свободи слова через спроби рф побудувати «суверенний інтернет». Блокування популярних сервісів і криміналізація використання VPN створюють загрозу для всіх мешканців Криму.
Вона також наголосила на новому російському додатку MAX, який російські силовики використовують для збору персональних даних і подальшого переслідування.
Проблеми доступу до механізмів компенсації
Окремо юристка підняла питання функціонування Міжнародного реєстру збитків для України. Вона зазначила, що наразі до нього можна подавати заяви лише щодо шкоди, завданої після 24 лютого 2022 року, що виключає значну частину злочинів, скоєних у Криму з 2014 року.
Крім того, технічні умови подання заяв через застосунок «Дія» суттєво ускладнюють доступ для мешканців окупованого півострова.
Руйнування культурної спадщини
Барієв також повідомив про системне знищення культурної спадщини у Криму. За його словами, у 2025 році окупанти провели щонайменше 10 «археологічних експедицій», а також продовжують руйнувати об’єкти історичної спадщини під виглядом «реставрації».
Зокрема, триває руйнування Ханського палацу, а в Акмєсджіті (Сімферополі) на місцях історичних пам’яток — палацу Калги-султана та мечеті Менглі Герая — ведеться незаконне будівництво, внаслідок чого ці об’єкти фактично знищено.
Крім цього, окупанти планують будувати крематорій на території, де за попередніми даними була найбільша стоянка таврів.
Майбутнє кримськотатарського народу
Підсумовуючи, Ескендер Барієв наголосив, що через тривалу окупацію (вже понад 12 років) неможливо провести нові вибори до Меджлісу, що впливає на функціонування інститутів самоврядування кримськотатарського народу. Він закликав європейські інституції сприяти інституалізації органів самоврядування кримських татар для збереження народу та його прав.