27 лютого в Києві відбулися «Страсбурзькі обговорення», приурочені Дню спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Метою обговорень було формування узгодженого бачення державної політики щодо кримськотатарського народу як одного з трьох корінних народів України та визначення основних принципів її реалізації.
Зустріч була організована Верховною Радою України спільно з Офісом Ради Європи в Україні та Офісом Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин.
До дискусії долучилися народні депутати України, представники Меджлісу кримськотатарського народу, профільні центральні органи виконавчої влади, Представництво Президента України в АР Крим, Офіс Ради Європи в Україні, Офіс Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин та представники кримськотатарського народу. Серед учасників заходу був Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджліс кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
У своєму виступі Ескендер Барієв наголосив, що першочерговим завданням має стати імплементація Закону України «Про корінні народи України», ухваленого у 2021 році.
«Ми маємо рамковий закон. Але за відсутності підзаконних актів він фактично перетворюється на декларацію», — зазначив він.
За його словами, відповідно до закону підзаконні акти мали бути розроблені протягом шести місяців. Втім, майже за п’ять років після ухвалення документа прийнято лише два підзаконні акти. Ще один розроблений, але досі не затверджений Кабінетом Міністрів України. Водночас необхідно ухвалити щонайменше 15 таких актів.
Барієв підкреслив, що для реальної реалізації прав корінних народів необхідно також вносити зміни до профільних законів — зокрема до Виборчого кодексу, Земельного, Податкового та Бюджетного кодексів тощо.
Окрему увагу він приділив питанню закріплення правового статусу Меджліс кримськотатарського народу. За його словами, багато підзаконних актів безпосередньо залежать від наявності офіційно визнаного представницького органу.
«Наприклад, якщо ми говоримо про створення медіа корінного народу, то 51% має належати представницькому органу. Якщо такого статусу не закріплено — це неможливо реалізувати», — пояснив він.
Барієв також повідомив, що Державна служба з етнополітики та свободи совісті виконала свою частину роботи, а профільні міністерства — Мін’юст, Мінфін та Мінекономіки — погодили відповідний проєкт розпорядження. Документ ще у жовтні 2023 року був готовий до підписання.
«Я тут не бачу юридичних проблем. Я бачу лише відсутність політичної волі», — наголосив Барієв.
Водночас він зауважив, що наразі недоцільно говорити про внесення змін до Конституції України, адже під час воєнного стану це неможливо. Крім того, прийняття нового окремого закону, на його переконання, може створити додаткові юридичні колізії замість реального впровадження вже чинних норм.
Окремо Барієв зупинився на питанні збереження ідентичності через освіту. Він наголосив на необхідності розмежовувати право на освіту рідною мовою та забезпечення самого освітнього процесу.
«Освіта рідною мовою не може бути ефективною без кадрів, фахівців і підручників. Над цим потрібно серйозно працювати, адже цього сьогодні бракує», — зазначив він.
Водночас Барієв підкреслив, що збереження ідентичності корінних народів безпосередньо пов’язане зі створенням відповідних правових умов.
«Для того щоб зберегти ідентичність, необхідно створити умови. А такі умови може забезпечити лише закон. Тому ми знову повертаємося до імплементації Закону про корінні народи та ухвалення відповідних підзаконних актів, які сприятимуть розвитку освіти рідною мовою, збереженню культури, культурної спадщини та інших елементів, пов’язаних з ідентичністю», — наголосив він.
На міжнародному рівні експерт запропонував розробити план реалізації та захисту прав корінних народів у регіоні ОБСЄ, з огляду на те, що представники корінних народів нині вимушено перебувають у різних країнах.
Підсумовуючи, Ескендер Барієв наголосив, що жоден чиновник не зможе діяти поза межами чинних нормативно-правових актів, навіть за наявності політичної підтримки.
«Поки не буде імплементований закон про корінні народи та завершений процес закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу, ми не зможемо повноцінно реалізувати права корінних народів», — підкреслив він.