23 червня 1978 року, 47 років тому, кримський татарин Муса Мамут здійснив акт самоспалення на подвір’ї свого будинку в селі Беш-Терек (Донське) поблизу Акмєсджіт (Сімферополя). Це був крик відчаю, протест проти переслідувань радянської влади, яка не дозволяла йому жити на власній землі. Цей вчинок став однією з найтрагічніших, але водночас найпотужніших сторінок в історії кримськотатарського спротиву.
Муса Мамут народився 20 лютого 1931 року в Бахчисарайському районі, а після депортації він та його родина опинилася в Узбекистані. У 1975 році, після формального дозволу повертатися до Криму, він разом із дружиною Зекіє Абдуллаєвою та дітьми повернувся на батьківщину. За свої трудові заощадження придбав будинок, але отримав відмову в оформленні документів, прописці та працевлаштуванні. Своє законне право на життя в Криму Муса намагався захистити в судах, але натомість його було засуджено на два роки ув’язнення за «порушення паспортного режиму». Його дружині та матері трьох дітей — дали два роки умовно.
Переслідування не зупинилися й після відбуття покарання. Влада натякала: або виїжджай, або знову посадимо. Коли у червні 1978 року до нього приїхав міліціонер, аби забрати його до відділку, Муса зайшов до хліва, облив себе бензином і, вийшовши на подвір’я, підпалив. Це сталося на очах його 11-річного сина. Через кілька днів, 28 червня, він помер у лікарні від 90% опіків.
Муса Мамут — не просто особистість, а символ. Його смерть була трагедією не лише однієї родини, а всього кримськотатарського народу. Вчинок Муси — болісне нагадування про те, що навіть після нібито «дозволеного повернення» кримські татари залишалися чужими на своїй землі. Це був акт останнього спротиву, що відкрив очі багатьом і надихнув десятки тисяч на продовження боротьби за повернення, за право жити, пам’ятати, говорити рідною мовою та бути вільними.
Навіть після смерті радянська влада намагалася стерти пам’ять про нього. Вони тиснули на родину та відмовляли у прописці дітям — це все була частина тієї ж політики придушення.
Кримськотатарський Ресурсний Центр вшановує памʼять Муси Мамута — мужнього, нескореного та глибоко відданого своїй батьківщині чоловіка. Його боротьба є частиною спільної історії кримськотатарського народу.
Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо боротьбу.