У п’ятницю, 21 лютого, в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл «Збережемо мову – збережемо спадщину», присвячений Дню рідної мови. У заході взяла участь юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких, яка розповіла про значення мови як елемент національної ідентичності та важливий інструмент боротьби за права корінних народів.
Людмила Коротких наголосила, що мови корінних народів мають особливе міжнародне визнання. Генеральна Асамблея ООН проголосила Десятиліття мов корінних народів (2022-2032), що є підтвердженням необхідності їхнього захисту та розвитку.
Однак, за словами юристки, створення умов для збереження та розвитку мов корінних народів – це обов’язок держави, а не лише добра воля. Україна має виконувати взяті на себе міжнародні зобов’язання, закріплені у низці міжнародних документів.
Коротких зазначила, що після депортації кримських татар у 1944 році їхня мова протягом 5–10 років перебувала під повною забороною. Це є наслідком імперської політики росії, спрямованої на знищення кримськотатарської ідентичності.
Сьогодні кримськотатарська мова знову є об’єктом репресій:
- У Криму забороняють її вивчати в школах, закривають кримськотатарські класи та навчальні заклади.
- Політв’язні використовують мову як елемент спротиву, відстоюючи своє право говорити рідною мовою навіть у місцях позбавлення волі.
Людмила Коротких наголосила на проблемах із реалізацією Стратегії розвитку кримськотатарської мови. Хоча документ був ухвалений, Міністерство, яке мало звітувати про його виконання – Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій – наразі ліквідоване. Через це відсутній орган, відповідальний за реалізацію операційного плану, що фактично призводить до зупинки виконання стратегії.
Крім того, в законодавстві України існує неузгодженість:
- Закріплено право використовувати мови корінних народів у публічному просторі, але не прописана процедура реалізації цього права.
- Відсутні підзаконні акти, що регулюють використання мов корінних народів.
Юристка КРЦ також нагадала про рішення Міжнародного суду ООН у справі проти росії щодо порушення Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
«Суд визнав, що росія винна у створенні перепон для вивчення та навчання українською та кримськотатарською мовами у школах Криму. Це важливий прецедент, який має стати підґрунтям для подальшого захисту прав корінних народів України», – зазначила Коротких.
Вона нагадала, що команда Кримськотатарського Ресурсного Центру докладає максимум зусиль для збереження мови корінного кримськотатарського народу. Зокрема, у 2019 році КРЦ переклав кримськотатарською мовою Загальну Декларацію прав людини і розмістив її на офіційному ресурсі ООН. А у 2021 році було здійснено переклад Європейської Конвенції прав людини кримськотатарською мовою.