Як російські окупанти призначили вчительку математики в терористи?

12 Червня, 2026

Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва розповіла історію Саліє Азмєєвої — вчительки математики із села Риково Генічеського району, яку російські окупанти звинуватили у тероризмі та включили до переліку «екстремістів і терористів».

У своєму дописі Зарема Барієва наголосила, що російська окупаційна система протягом багатьох років використовує репресивні механізми для переслідування громадян України та дискредитації кримськотатарського народу.

«На 13-му році війни, аналізуючи всі тенденції та кейси переслідування громадян України на окупованих територіях, розумієш, наскільки скрупульозно росіяни готувалися і змінювали тактику, дістаючи щоразу зі скриньки репресій дедалі витонченіші інструменти терору та цинічні методи тиску», — зазначила вона.

За словами Барієвої, протягом років окупації російська влада навішувала на кримських татар різні ярлики.

«За 12 років окупації можна чітко простежити, як вибудовувалася стратегія дискредитації кримськотатарського народу. Якими лише ярликами нас не обвішували: терористи, екстремісти, диверсанти, шахраї, шпигуни, зрадники, релігійні фанатики. У хід йшли будь-які абсурдні звинувачення, аби дискредитувати, виправдати та легітимізувати свої репресії щодо цілого народу та його окремих представників», — написала вона.

Менеджерка КРЦ розповіла історію Саліє Азмєєвої, якій нині 63 роки. Вона народилася в місті Самарканд (Узбекистан), куди її батьків разом з усім кримськотатарським народом депортувала радянська влада у 1944 році. Повернутися до Криму родина не змогла через обмеження, що діяли щодо кримських татар, тому оселилася у селі Партизани (нині — Риково) Генічеського району.

«38 років вона працювала вчителькою у школі, де навчала дітей математичної грамоти, а останні 6 років була ще й завучем з виховної роботи. Напевно, найважливіша оцінка — це вдячність твоїх учнів, які з великим теплом і любов’ю відгукуються про свою вчительку математики», — зазначила Барієва.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році ситуація в Риковому різко змінилася.

«Повномасштабне вторгнення 2022 року обернулося великою трагедією для маленького села Риково. Почалися чистки, арешти, масові затримання активістів. Окупанти позбавили жінку можливості доживати вік у власному будинку, звинуватили в тероризмі нібито за участь у громадянській блокаді Криму у 2015 році, приписали участь у незаконному збройному формуванні кримськотатарського добровольчого батальйону ім. Номана Челебіджіхана, не забули врахувати і її активну діяльність у рамках Партизанського місцевого Меджлісу, куди вона була обрана на посаду голови у 2015 році», — йдеться у дописі.

Барієва нагадала, що 30 січня 2024 року Росфінмоніторинг включив Саліє Азмєєву до переліку «екстремістів і терористів». Після виїзду на підконтрольну Україні територію 16 червня 2022 року окупаційні органи порушили щодо неї кримінальну справу за ч. 2 ст. 208 КК РФ, звинувативши в участі у батальйоні імені Номана Челебіджіхана.

«Так, Саліє Енверівна стала однією із 77 осіб, яких окупанти переслідують сьогодні у політичній справі батальйону. Росіяни оголосили її в міжнародний розшук, щоб переслідувати жінку й за межами окупованої території», — зазначила менеджерка КРЦ.

Вона підкреслила, що вчительку, яка присвятила життя навчанню дітей, окупаційна влада безпідставно оголосила терористкою.

«Таким чином, вчителька вищої категорії з багаторічним стажем роботи, яка виховала не одне покоління дітей, була призначена окупантами терористкою за злочини, яких, природно, не скоювала», — наголосила Барієва.

Окремо вона звернула увагу на особисту трагедію Саліє Азмєєвої. 7 березня 2023 року під час окупації помер її чоловік, з яким вона прожила 37 років у шлюбі та виховала двох дітей. Через переслідування з боку окупаційної влади вона не змогла потрапити на його похорон.

«Тільки один Аллах знає, як Азмєєва Саліє хоче повернутися до себе додому у своє улюблене село, сходити на могилу до свого чоловіка, який просто не зміг пережити окупацію, і жити — просто жити у себе вдома, спокійно доживаючи свою старість, радіючи своїм онукам і кожному прожитому дню під мирним небом України», — підсумувала Зарема Барієва.