15 червня Арбітражний трибунал у Гаазі оприлюднив пресреліз щодо справи про спір між Україною та російською федерацією стосовно прав прибережної держави в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці. Провадження було ініційоване Україною у 2016 році у зв’язку з порушенням росією норм Конвенції ООН з морського права після окупації Криму.
У своєму рішенні Арбітражний трибунал підтвердив, що Азовське море та Керченська протока залишаються внутрішніми водами двох держав — України та російської федерації. Також трибунал наголосив, що Україна зберігає статус прибережної держави та всі належні їй суверенні права відповідно до міжнародного права.
Крім того, арбітри встановили, що російська федерація порушила свої зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права під час будівництва Керченського мосту, прокладання підводних енергетичних кабелів та газопроводу. Зокрема, росія не провела належної оцінки впливу на довкілля, не забезпечила оприлюднення відповідної інформації та не виконала обов’язків щодо співробітництва у сфері захисту морського середовища.
Водночас трибунал не задовольнив значну частину українських вимог та не присудив Україні компенсацій.
Коментуючи рішення, доктор юридичних наук та експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Борис Бабін зазначив, що негативні тенденції у справі були помітними ще з 2021 року, коли арбітраж відхилив частину українських вимог через те, що вони виходили за межі морського права.
«Нинішнє фінальне рішення арбітражу залишило Україну без будь-яких компенсацій та без задоволення значної частини залишку вимог. Серед іншого арбітраж зайняв позицію про режим Азовського моря як “внутрішніх вод двох країн”, що дозволило йому відхилити значну кількість вимог у сфері судноплавства.
До встановлених порушень Конвенції росією арбітраж відніс лише недотримання статей щодо співробітництва у сфері захисту довкілля та неоприлюднення відповідної інформації. І це все», — наголосив експерт.
Експерт також критично оцінив підходи до формування правової позиції України у міжнародних морських спорах.
На його думку, серйозною проблемою залишається відсутність системного залучення українських фахівців з морського права до підготовки міжнародних судових процесів.
«Упевнений, що наразі нікого з залучених до цієї справи персонажів ніщо, крім потужних премій та цікавих відряджень не чекає. Втім, давність у певних процесах є тривалою. А суд історії – неминучим», — резюмував експерт.