Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких виступила на 25-й сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів, де привернула увагу до системних порушень прав корінного кримськотатарського народу в умовах тимчасової окупації Криму, а також наголосила на необхідності повноцінної участі корінних народів у процесах ухвалення рішень.
У своєму виступі вона підкреслила, що для корінних народів усі сфери прав і розвитку є взаємопов’язаними, однак для кримських татар ця система систематично руйнується під час окупації.
«Шість сфер компетенції Постійного форуму тісно взаємопов’язані. Для корінних народів вони функціонують як єдина система, що відображено в Декларації ООН про права корінних народів та Порядку денному у сфері сталого розвитку до 2030 року. Для корінного народу кримських татар ця система систематично підривається в умовах окупації».
Людмила Коротких звернула увагу на обмеження доступу до землі та ресурсів, а також на утиски культурних прав.
«Доступ до землі та ресурсів обмежується, що гальмує економічний та соціальний розвиток. Культурні права придушуються через тиск на мову, ідентичність та представницькі інституції».
Окремо вона наголосила на екологічних наслідках російської окупації Криму. За словами юристки КРЦ, значного впливу зазнають також освіта та охорона здоров’я.
«Кримські татари продовжують стикатися з політично вмотивованими переслідуваннями, довільними затриманнями та переселенням далеко від рідної землі. Це не поодинокі випадки — вони відображають сталу тенденцію», – наголосила вона.
Окрему частину виступу вона присвятила викликам, пов’язаним із розвитком штучного інтелекту та реформуванням системи ООН.
«Штучний інтелект дедалі більше формує управління. Хоча він відкриває можливості, він також ризикує посилити виключення. Без участі корінних народів в управлінні даними та розробці технологій існуючі нерівності поглиблюватимуться».
Вона також підкреслила важливість раннього залучення корінних народів до реформ міжнародних інституцій.
«Без участі корінних народів на цьому етапі існує реальний ризик бути виключеними з рішень, що визначають наше майбутнє».
Повний текст виступу
Дякую, пані Голово,
Мене звати Людмила Коротких. Я представляю корінний народ України — кримських татар.
Шість сфер компетенції Постійного форуму тісно взаємопов’язані. Для корінних народів вони функціонують як єдина система, що відображено в Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів та Порядку денному у сфері сталого розвитку до 2030 року.
Для корінного народу кримських татар ця система систематично підривається в умовах окупації.
Доступ до землі та ресурсів обмежується, що гальмує економічний та соціальний розвиток. Культурні права придушуються через тиск на мову, ідентичність та представницькі інституції.
Екологічна шкода, спричинена військовою активністю, мілітаризацією та незаконною експлуатацією природних ресурсів у Криму, загрожує біорізноманіттю та зв’язку корінного народу з землею. Ці наслідки відображають ширшу глобальну реальність.
Освіта та охорона здоров’я також зазнають значного впливу. Доступ до освіти, що відповідає культурним традиціям, скорочується, тоді як право на охорону здоров’я підривається дискримінацією, відсутністю послуг та ширшими наслідками окупації.
Порушення прав людини залишаються системними. Кримські татари продовжують стикатися з політично вмотивованими переслідуваннями, довільними затриманнями та переселенням далеко від рідної землі. Це не поодинокі випадки — вони відображають сталу тенденцію.
Шановні делегати,
Штучний інтелект дедалі більше формує управління. Хоча він відкриває можливості, він також ризикує посилити виключення. Без участі корінних народів в управлінні даними та розробці технологій існуючі нерівності поглиблюватимуться. Необхідний підхід, заснований на правах людини та Декларації.
Я також хотіла би звернути увагу на ініціативу «UN80» та ширші дискусії щодо майбутнього системи Організації Об’єднаних Націй.
У міру просування реформ надзвичайно важливо зосередитися не лише на структурах, а й на основах, що їх підтримують. Ми захищаємо не механізм — ми захищаємо те, що його породжує. Якщо система захисту прав людини буде ослаблена, мандати та механізми неминуче втратять свою ефективність.
Не менш важливим є раннє залучення. Напрямок реформ формується на найраніших етапах — через визначення та пріоритети, що визначають довгострокові результати. Без участі корінних народів на цьому етапі існує реальний ризик бути виключеними з рішень, що визначають наше майбутнє.
Добровільний фонд ООН для корінних народів залишається надзвичайно важливим. Він забезпечує участь, але його необхідно посилити, щоб представники корінних народів могли брати конструктивну участь на етапах формування рішень.
У цьому контексті я також хотіла би наголосити на важливості консультативного висновку Міжнародного суду ООН щодо зобов’язань держав виконувати Декларацію Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів. Це підвищило б юридичну ясність, посилило б підзвітність та сприяло б послідовному застосуванню прав корінних народів у рамках міжнародного права.
Пані Голово,
Захист прав корінних народів вимагає не лише визнання — він вимагає конструктивної участі у формуванні рішень з самого початку.
Дякую.