У четвер, 15 січня, в інформаційному агентстві «Укрінформ» у Києві відбувся круглий стіл, присвячений стану імплементації Закону України «Про корінні народи України» та процесу розробки підзаконних актів до нього. Захід організували Державна служба України з етнополітики та свободи совісті спільно з Меджлісом кримськотатарського народу та Кримськотатарським Ресурсним Центром.
До дискусії долучилися представники центральних органів виконавчої влади, народні депутати України із профільних комітетів Верховної Ради України, юристи та науковці, експерти у сфері прав корінних народів, представники корінних народів України, а також представники громадянського суспільства та профільних організацій.
Під час круглого столу учасники обговорили ключові виклики, що залишаються на шляху практичної реалізації закону, ухваленого у 2021 році, та наголосили на необхідності активізації міжвідомчої взаємодії для прискорення розробки й ухвалення підзаконних актів.
Відкриваючи захід, Голова Громадської ради при ДЕСС, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв наголосив на важливості переходу від декларативності до реальних механізмів захисту прав корінних народів:
«Вкрай важливо, щоб Закон України “Про корінні народи України” не залишався декларативним, а став справді дієвим інструментом. Ми маємо говорити про реальну реалізацію прав корінних народів в Україні та про те, що наша держава може бути прикладом для європейських країн — як така, що не лише декларує, а й повноцінно забезпечує права корінних народів, створюючи умови для їхнього розвитку».
У вітальному слові Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський підкреслив значення Закону як основи державної політики у сфері прав корінних народів та відповідальність державних інституцій за його ефективну реалізацію:
«Для імплементації Закону України “Про корінні народи України” необхідно ухвалити близько 20 нормативно-правових актів. Водночас це не матиме практичного значення без прийняття ключових рішень українського уряду. Зокрема, йдеться про закріплення представницького статусу Меджлісу кримськотатарського народу та інші правові акти, які мають запустити повноцінні механізми реалізації прав корінних народів. Водночас у професійних дискусіях із юристами часто складно досягти одностайності з принципових питань: скільки саме нормативно-правових актів необхідно, чи варто в окремих випадках залишати простір для дискреції, чи ж потрібно максимально детально врегульовувати всі аспекти».
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що питання імплементації Закону України «Про корінні народи України», зокрема в частині представницьких органів корінних народів, є питанням національної безпеки. Адже йдеться про механізми, які держава мала б використовувати, зокрема й у контексті складних міжнародних переговорів щодо досягнення справедливого миру
«Безумовно, імплементація Закону України «Про корінні народи України» передбачає розробку низки підзаконних нормативно-правових актів, і робота над багатьма з них уже триває. Водночас імплементація — це не один окремий документ, а комплексний процес. Однак у цій ситуації логічно було б розпочати з головного — з рішень щодо представницьких органів корінних народів України, на чому прямо наголошує сам закон. Зволікання уряду України з ухваленням відповідних рішень свідчить про відсутність належного усвідомлення важливості повної імплементації цього закону», – пояснив він.
У своїй доповіді Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв зосередився на необхідності ухвалення низки нормативно-правових актів, без яких реалізація закону залишається неповною. За його словами, щонайменше 17 підзаконних актів мають бути розроблені, з яких два вже ухвалено, ще один — підготовлено, але не прийнято. Окрім цього, необхідно внести зміни щонайменше до 31 чинного закону України.
«Відповідно до Закону України “Про корінні народи України” всі підзаконні акти мали бути ухвалені протягом шести місяців, натомість минуло вже п’ять років. Попри війну та інші об’єктивні виклики, імплементація цього закону залишається надзвичайно важливою. Це інструмент, який через корінні народи може бути використаний для захисту України та залучення міжнародної підтримки», — зазначив він.
Окремо Барієв презентував «Дорожню карту реалізації Закону України “Про корінні народи України” на 2025–2026 роки», що містить конкретні кроки та заходи для ефективного впровадження закону.
У ході дискусії представники органів державної влади, юристи та експерти обговорили роль міжвідомчого співробітництва у процесі підготовки підзаконних актів, а також окреслили проблемні питання, які потребують негайного нормативного врегулювання.
Заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський наголосив на необхідності системного підходу та залучення експертного середовища:
«ДЕСС брала активну участь у розробці Закону України «Про корінні народи України», який був ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом 1 липня 2021 року. Уже у вересні 2021 року наказом ДЕСС була створена Консультативна рада з питань реалізації цього закону, яка відтоді стала постійним майданчиком для обговорення проєктів нормативно-правових актів і актуальних питань, пов’язаних із правами корінних народів України».
Заступник Постійної Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков звернув увагу на зміну підходів у комунікації з органами державної влади:
«Необхідно переходити від загальних аргументів до чітких і предметних обґрунтувань очікуваних результатів. Водночас важливо пам’ятати, що ухвалення нормативних актів без належного фінансування не забезпечує їх реалізації. Саме тому поряд із взаємодією з виконавчою владою потрібна активна робота з народними депутатами щодо закладання відповідних бюджетних видатків».
Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких наголосила, що ЗУ «Про корінні народи України» має міжгалузевий характер. Його реалізація прямо або опосередковано стосується повноважень щонайменше кількох органів виконавчої влади. Деякі ЦОВВ не розуміють і не усвідомлюють важливість ухвалення НПА чи внесення змін до Законів.
«Міжнародні стандарти, зокрема Декларація ООН про права корінних народів, прямо вимагають ефективної участі корінних народів у формуванні політик, які їх стосуються. Без чіткої міжвідомчої координації забезпечити таку участь практично неможливо. … У цьому контексті вважаю логічним і необхідним кроком створення міжвідомчої робочої групи при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті. Саме ДЕСС, з огляду на свій мандат, може і має стати координаційним центром з розробки підзаконних актів до ЗУ «Про корінні народи України», – додала вона.
Окремий блок обговорення було присвячено подальшому розвитку законодавчої бази та правозастосовної практики, а також міжнародному значенню імплементації Закону України «Про корінні народи України».
Юрист, член Консультативної ради ДЕСС з питань реалізації Закону України «Про корінні народи України», експерт КРЦ, представник кримчацького народу В’ячеслав Ломброзо зазначив, що на його думку, держава досі не має цілісної візії щодо політики у сфері корінних народів. Водночас у правове поле корінні народи потрапили ще у 1996 році — з ухваленням Конституції України як Основного Закону держави.
«Проте питання того, у який спосіб із ними співпрацювати, як саме реалізовувати їхні права, який обсяг цих прав — колективний чи виключно індивідуальний, а також низка інших принципових аспектів тривалий час залишалися неврегульованими. Саме тому після ухвалення парламентом базового нормативно-правового акта, що регулює правові відносини у сфері корінних народів України, стало очевидно: не лише законодавча, а й виконавча гілка влади повинні мати чітке розуміння того, які саме кроки необхідно здійснити, аби належним чином виконати свої повноваження та забезпечити реальну реалізацію цього закону щодо корінних народів».
Д.ю.н., професор, член Консультативної ради ДЕСС з питань реалізації Закону України «Про корінні народи України», експерт КРЦ Борис Бабін наголосив на фундаментальному значенні діяльності міжнародних структур, зокрема ООН, у сфері захисту прав корінних народів.
«Сьогодні ключову роль у міжнародному захисті прав корінних народів України відіграють самі представники корінних народів, яких небагато через демографічні чинники та тимчасову окупацію Криму. Водночас надзвичайно важливо, щоб на міжнародних майданчиках звучала не лише інформація про злочини держави-агресора, а й конкретні кроки України у забезпеченні прав і статусу корінних народів.
Саме системна, задокументована робота держави у сфері імплементації Закону «Про корінні народи України» суттєво підсилює позиції українських дипломатів і представників корінних народів на ключових міжнародних правових майданчиках. У такому разі аргументація буде значно сильнішою та ефективнішою, зокрема у протидії російській агресії», — зазначив він.
Після виступів усіх спікерів відбулася відкрита дискусія, у межах якої учасники заходу обмінялися думками щодо актуальних викликів імплементації Закону України «Про корінні народи України», можливих шляхів їх подолання, а також ролі державних інституцій, представників корінних народів і громадянського суспільства у цьому процесі.
Захід створено ДЕСС та ГО «Кримськотатарський Ресурсний Центр» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.