Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв одразу після офіційної публікації розпорядження Кабінету Міністрів України № 303-р про закріплення правового статусу представницького органу корінного народу за Меджлісом кримськотатарського народу відкликав свій позов у Київському окружному адміністративному суді у справі № 320/43772/24 щодо затягування реєстрації Меджлісу Урядом України разом зі своїм представником у суді, професором Борисом Бабіним.
«Сказано—зроблено.
Вчора, одразу після офіційної публікації розпорядження Кабінету Міністрів України № 303-р про закріплення правового статусу представницького органу корінного народу за Меджлісом кримськотатарського народу я та мій представник у суді професор Борис Бабін, як і обіцяв, відкликали мій позов у Київському окружному адміністративному суді у справі 320/43772/24 щодо затягування реєстрації Меджлісу Урядом України», — зазначив Ескендер Барієв.
Все своє свідоме життя Голова Правління КРЦ присвятив тому, щоб Україна була Європейською правовою демократичною державою.
«Мій позов проти Уряду до суду – це не про політику, адже я з цього не робив піар, хоча якщо публічно смакувати у ньому всі деталі, включаючи цікаві історії про кримські пригоди окремих суддів, то можна було б збирати лайки у всіх соціальних мережах. Але мій позов був про інше, а саме про правові механізми, які є звичайними в будь-якій правовій демократичній державі, де є чотири гілки влади. Якщо не виконує законодавство виконавча влада, то у цьому має допомогти незалежна судова. Заради об’єктивності, це ще дуже слабка сторона в нашій державі, над чим ще треба багато працювати», — підкреслив правозахисник.
За його словами, для нього це не про формальність. Це про відповідальність. Якщо держава робить крок назустріч – ми маємо це визнавати та діяти сумлінно.
«Крім того, на всі численні прохання відкликати позов та різні форми тиску, я і мій представник говорили, що поки я не матиму юридичних гарантій, відкликати я позов не буду, бо політичні обіцянки не завжди є такими.
Також я не міг відкликати позов з адміністративного суду доти, доки не з’явиться офіційне розпорядження Уряду, тому що в Європейському суді з прав людини розглядається ціла низка справ проти агресора, пов’язаних із забороною Меджлісу, переслідуванням його членів, посадових осіб Курултаю та місцевих меджлісів. У цих справах проти росії, як я тепер можу дуже коротко і обережно сказати, Євросуд поставив питання про суб’єктність Меджлісу, і відсутність його легалізації Україною створювала певні виклики. Тепер же це питання повністю зняте і я впевнений, що Україна, яка увійшла до цих справ як зацікавлена сторона, зможе багато розповісти про репресії агресора проти органів самоврядування кримських татар, причому з юридично сильної позиції», — наголосив Барієв.
Його позов був не самоціллю. Він був правовим інструментом для того, щоб зрушити процес, який надто довго залишався в стані очікування та демонстрації того, що наша країна є правовою, а закони України мають виконуватися не в ручному режимі. І якщо цей інструмент виконав свою функцію – значить, його місія завершена.
«Я завжди казав: наше завдання – не конфронтація заради конфронтації, а результат. І сьогодні є конкретний результат – держава закріпила правовий статус Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу», — зауважив Голова Правління КРЦ.
Ескендер Барієв подякував Президенту України Володимиру Зеленському як гаранту Конституції, Керівнику Офісу Президента України Кирилу Буданову, переконуючись, що він не лише ефективний розвідник, а й далекоглядний політик, який уже сьогодні сприяє закладанню сталого розвитку української державності, а також Олені Ковальській, заступниці керівника Офісу Президента України, яка відповідає за цей напрямок, Голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку та заступнику ВР України Олександру Корнієнку, які системно підтримують питання реалізації прав кримськотатарського народу, Віктору Єленському, який намагається послідовно реалізовувати етнополітику України, а також організації корінних народів та національних меншин (спільнот) Громадська спілка «Рада національних спільнот України 2025» за адвокаційну підтримку у цьому питанні та багатьох інших, хто порушує це питання, у тому числі й у наукових статтях.
«Даним рішенням ми заклали фундамент для системної правової реалізації захисту колективних прав корінних народів, розвитку кримськотатарської мови, культури, освіти кримськотатарською мовою, медіа корінних народів (телеканали, радіо тощо), інституціалізації самого представницького органу, вирішення земельних питань, представництва кримських татар», — зазначив він.
Це важливий крок. У ці дні багато кримських татар мають ейфорію, бо всі ці роки ця проблема була дуже гострою.
Ескендер Барієв, як і раніше, наголосив: попереду – реалізація. Попереду – ще багато важкої роботи, наповнення цього рішення реальними механізмами, повноваженнями та гарантіями, що потребує високої як адміністративної, так і юридичної компетенції.
«Ми не зупиняємось. Ми продовжуємо працювати, щоб права кримськотатарського народу були не лише визнані, а й ефективно захищені. А Україна посилила свій імідж на міжнародному рівні та стала прикладом для багатьох країн світу.
Тримаю слово. І продовжую боротьбу.
Дякую всім, хто підтримував», — резюмував Голова Правління КРЦ.