У четвер, 23 листопада, експерти ІІ Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму», який був організований Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні презентували рекомендації щодо Плану заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя.
Спікерами виступили:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Євген Хлобистов – професор, д.е.н., член експертної ради КРЦ з охорони довкілля та сталого розвитку Криму, координатор робочої групи «Екологія та економіка» ЕМ КП;
Борис Бабін – професор, д.ю.н., адвокат Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Костянтин Захаренко – професор кафедри політичної психології та міжнародних відносин Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, д.п.н., адвокат;
Володимир Ляшенко – представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Модератор: Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Тетяна Савчук зазначила, що команда КРЦ всі свої сили спрямовує не лише на деокупацію Криму, а й на його реінтеграцію. Так, із 3 по 7 березня Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні проводив І Стратегічний форум «Майбутнє Криму», після якого були презентовані рекомендації щодо реінтегреції Криму за різними сферами. А з 31 жовтня по 5 листопада був проведений уже ІІ Стратегічний Форум «Майбутнє Криму».
«Під час заходу 20 досвідчених експертів детально проаналізували розвиток законодавства України щодо реінтеграції Криму у 2023 році. У рамках пресконференції спікери презентують рекомендації до Плану заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя», – пояснила вона.
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв розповів про рекомендації щодо реінтеграції Криму, які були розроблені на І стратегічному форумі.
«Ці рекомендації стосуються 10 напрямів: публічна влада, кримінальна політика, цивільна політика, міграційна політика, соціальна та гуманітарна політика, інформаційна політика, екологічна політика, політика справедливості, міжнародна політика та антикорупційна політика», – пояснив він.
Барієв зазначив, що в рамках ІІ Стратегічного Форуму експерти зосередили увагу на аналізі Плану заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя. Під час заходу він презентував ці рекомендації:
Євген Хлобистов прокоментував екологічну та економічну політики, які були описані у Плані заходів та висловив свої зауваження.
«В екологічній політиці основа цього плану – це моніторинг стану довкілля за допомогою супутникової зйомки. План містить багато абстрактних пунктів, які легко реалізувати. Значна частина екологічної політики не має прямого відношення до неї. Вона більше тяжіє до питань загальної безпеки та міжнародних відносин», – пояснив він.
Пан Євген, коментуючи економічну політику, зазначив, що завдяки їй ми маємо побачити реальний процес реінтеграції Криму.
«Першим викликом перед нашою державою після деокупації буде забезпечення економічного розвитку повернених території. Саме на це питання план не може відповісти. У держави має бути чітко сформована візія економічного розвитку Криму. Також ця частина плану містить питання, які взагалі не відноситься до економічної та екологічної політики», – додав він.
Борис Бабін зупинився на блоці «Кримінальна політика», хоча його немає в Плані.
«Хоча й блоку «Кримінальна політика» немає в плані, але загалом можна констатувати що часто влада намагається повернутися до проваджень, які були в Криму до 2014 року. При цьому наголошую, що стандарти Європейського Суду кажуть нам не про відновлення цих проваджень, а про їх закриття», – сказав Бабін.
Експерт підкреслив, що гостро стоїть питання амністії.
«Згідно з планом її мають отримати учасники незаконних збройних формувань, які не вчинили міжнародних злочинів. З цього виникає питання що буде з простою людиною, яка вчинила дрібну крадіжку за період окупації. Чи буде вона відповідати? При цьому людина зі зброєю, яка йшла вбити українців відповідати не буде? Постає просте питання чи зможемо ми розслідувати загальні кримінальні злочини, які вчинювались на півострові. Ці питання мають бути врегульовані», – додав він.
Володимир Ляшенко детально зупинився на Інформаційній політиці.
«Хочу зупинитися на одному пункті: в пункті семидесятому Стратегії передбачено, що Україна налагоджує та підтримує зворотній зв’язок із громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, зокрема з використанням сучасних інформаційних технологій. На виконання цього пункту стратегії існує лише один пункт про створення систем зворотного зв’язку на офіційних веб-сайтах органів виконавчої влади, повноваженнями яких є формування та реалізація державної політики щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, вироблення та реалізація державної соціальної та гуманітарної політики, державної політики у галузі освіти та охорони здоров’я. Якщо ми подивимося на цей план, то ми побачимо, що цей зв’язок повинен бути організований лише з Мінреінтеграції, Мінсоцполітики, Міністерством освіти наук, МОЗ і з Представництвом президента в АРК. Та скажіть мені, чи можемо ми реалізувати інформаційну політику якщо ми не маємо зворотного зв’язку від громадян України, які знаходяться на окупованих територіях? На моє особисте переконання – це неможливо. Саме тому я вважаю, що план треба переробляти», – пояснив він.
Костянтин Захаренко взагалі зазначив, що поява такого документу може приводити до набагато більш катастрофічних наслідків, ніж би його взагалі не було, бо ми розуміємо, що читати вміють не тільки громадяни України, а ще й громадяни рф та наші стратегічні партнери на Заході, й інші зацікавлені суб’єкти.
«При прочитанні такого документу складається враження, що безумовно ніхто нічого деокуповувати не буде. Чіткої зрозумілої побудови причин та наслідків, що саме ми хочемо досягти, яким чином ми цього будемо досягати – по цьому документу абсолютно не видно», – пояснив він.
«Ми з радістю пропонували на зустрічах з посадовцями, що ми готові підключатися: якби нам хоча б на експертизу дали проект того плану я впевнений, що хоча б за тиждень це був би кардинально інший документ, який дійсно показував би намагання нашої держави перемогти, деокупувати, а потім реінтегрувати Крим. Ми звертаємося до урядовців, які це чують: ми хочемо допомагати, маємо можливості допомагати», – додав пан Костянтин.
