У травні 2019 року Латвія стала першою іноземною державою після України, яка офіційно визнала депортацію кримськотатарського народу 1944 року актом геноциду. Цьому передувала системна адвокаційна робота Кримськотатарського Ресурсного Центру і міжнародного руху #LIBERATECRIMEA.
За словами Голови Правління КРЦ, члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва, робота над міжнародним визнанням депортації як акту геноциду розпочалася задовго до рішення латвійського Сейму.
Ще у 2005 році Постановою IV сесії IV Курултаю кримськотатарського народу депортацію 18 травня 1944 року було визначено як акт геноциду кримськотатарського народу. У Резолюції жалобного мітингу, присвяченого 65 роковинам депортації кримськотатарського народу від 2009 року є вимога до української влади про визнання депортації кримськотатарського народу геноцидом.
Паралельно громадські активісти проводили численні міжнародні інформаційні кампанії. Зокрема, Кримськотатарський Молодіжний Центр багато років реалізовував акцію «Запали вогник у своєму серці», в рамках якої відбувалися звернення до посольств різних держав із закликом підтримати визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду.
Після початку тимчасової окупації Криму у 2014 році ця робота набула нового змісту. Активісти Комітету захисту прав кримськотатарського народу, серед координаторів якого були Ескендер Барієв, Сінавер Кадиров та Абмеджит Сулейманов розпочали системну роботу в Києві з народними депутатами України, представниками дипломатичного корпусу та міжнародними парламентарями.
Тоді Комітет просував чотири ключові питання:
- визнання кримських татар корінним народом України та ухвалення відповідного законодавства;
- визнання депортації 1944 року актом геноциду, а окупації Криму 2014 року — продовженням геноцидної політики;
- повернення історичних топонімів у Криму;
- закріплення Україною неоформлених земельних ділянок на галявинах протесту кримських татар для забезпечення масовості порушення земельних прав корінного народу окупаційною владою.
«У 2014–2019 роках багато хто говорив, що міжнародне визнання депортації геноцидом — це нереально. Але на кожній зустрічі — з українськими парламентарями, дипломатами, представниками інших держав — ми постійно порушували це питання», — згадує Ескендер Барієв.
Важливим етапом стала робота експертів Кримськотатарського Ресурсного Центру. Зокрема, експерт КРЦ Борис Бабін розробив юридичну кваліфікацію депортації кримськотатарського народу як міжнародного злочину проти корінного народу.
12 листопада 2015 року за ініціативою народного депутата України Миколи Княжицького Верховна Рада України ухвалила історичну постанову про визнання депортації кримськотатарського народу геноцидом.
«Це стало переломним моментом. Під час наших зустрічей представники іноземних парламентів часто ставили одне запитання: яка позиція самої України? Після рішення Верховної Ради ми отримали потужний аргумент для міжнародної адвокації», — наголошує Барієв.
Наступним етапом стала міжнародна кампанія #LIBERATECRIMEA. У жовтні 2018 року активісти міжнародного руху за деокупацію Криму та солідарність із кримськотатарським народом запустили акцію «Об’єднані прапором — #LIBERATECRIMEA». Національний прапор кримськотатарського народу протягом дев’яти місяців подорожував десятками країн світу — від Австралії та США до держав Європи.
Саме в рамках цієї кампанії виникла ідея поєднати прибуття кримськотатарського прапора до Латвії з парламентським розглядом питання про визнання депортації геноцидом. Ініціатором цієї ідеї став латвійський активіст руху #LIBERATECRIMEA Алекс Григорьєвс.
Важливу роль у цьому процесі відіграли також контакти з латвійськими парламентарями. Напередодні цих подій делегація депутатів Латвії на чолі з Головою Сейму Латвії Інарою Мурнієце перебувала з візитом в Україні. Під час зустрічі у Верховній Раді України Ескендер Барієв порушив перед латвійською стороною питання визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду.
Після цього розпочалася активна дипломатична робота.
5 квітня 2019 року в офісі Кримськотатарського Ресурсного Центру в Києві відбулася ключова робоча зустріч за участі Яніса Калви — другого секретаря Міністерства закордонних справ Латвії, який відповідав за український напрям, та Андреаса Карповічса — другого секретаря Посольства Латвії в Україні.
За словами Барієва, латвійська сторона спеціально прибула до Києва для узгодження політичної та процедурної логістики цього процесу. Під час зустрічі сторони детально відпрацювали механізм просування питання в латвійському парламенті. Було погоджено кілька ключових кроків:
- підготовка офіційного звернення Меджлісу кримськотатарського народу до Сейму Латвії;
- завчасне направлення пакету документів латвійській стороні;
- організація парламентських заходів у день прибуття кримськотатарського прапора до Риги.
КРЦ підготував та передав латвійській стороні пакет матеріалів, серед яких:
- офіційний лист Кримськотатарського Ресурсного Центру;
- юридична кваліфікація депортації як міжнародного злочину проти корінного народу;
- копія постанови Верховної Ради України про визнання геноциду.
24 квітня 2019 року в рамках кампанії «Об’єднані прапором — #LIBERATECRIMEA» Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зі зверненням Меджлісу кримськотатарського народу прибув до Риги, де разом із Послом України в Латвії Олександром Міщенко взяв участь в акції розгортання кримськотатарського національного прапора та у засіданні Комітету у закордонних справах латвійського парламенту.
За підсумками засідання Голова комітету Ріхардс Колс оголосив про ухвалення заяви до 75-х роковин депортації кримських татар, у якій депортація кримськотатарського народу була визнана актом геноциду. 9 травня 2019 року Сейм Латвії офіційно підтримав це рішення.
Таким чином Латвія стала першою державою у світі після України, яка визнала депортацію кримськотатарського народу актом геноциду.
Це рішення стало важливим міжнародним прецедентом і дало поштовх для подальшої міжнародної роботи. Після успіху в Латвії КРЦ продовжив аналогічну роботу і в Литовській Республіці — за активного сприяння Посла Литви в Україні Марюса Януконіса та представника Меджлісу в Литві Адаса Якубаускаса.
Наразі депортацію кримськотатарського народу актом геноциду визнали вже 9 держав: Україна, Латвія, Литва, Канада, Польща, Естонія, Чехія, Нідерланди та Люксембург.
Сьогодні Кримськотатарський Ресурсний Центр продовжує міжнародну адвокацію. Організація вже підготувала міжнародний пакет документів щодо визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду та направила його до парламентів 40 країн світу.
«Латвія стала першою, хто почув і підтримав. Але наша робота триває. Чим більше країн визнають депортацію геноцидом, тим ближчими ми стаємо до повного відновлення історичної справедливості», — наголошує Ескендер Барієв.