Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу прокоментував ідею залучення путіна до «Ради миру». Він зазначив, що це виглядає не як дипломатичний прорив, а як небезпечна спроба переосмислення самої природи війни росії проти України. Ключове питання полягає не лише в тому, чи прийме путін таке запрошення, а й на яких умовах і з якими наслідками для міжнародного порядку.
1. Чи вигідно путіну прийняти запрошення?
За його словами, путін майже напевно прийме будь-який формат, який:
не вимагає визнання росії агресором;
не передбачає юридичної відповідальності за воєнні злочини;
створює ілюзію «рівноправного діалогу» зі США.
Для кремля участь у «Раді миру» — це не про мир, а про політичну легітимізацію. Сам факт запрошення означатиме, що:
санкційний режим більше не є безумовним;
міжнародна ізоляція росії може бути переглянута;
війна проти України перетворюється з акту агресії на «конфлікт сторін».
Саме цього путін домагається з 2014 року і особливо з 2022-го.
2. Тактика кремля: участь без зобов’язань
Голова Правління КРЦ підкреслив, якщо путін і з’явиться у такому форматі, він:
говоритиме мовою «миру», але без жодних конкретних зобов’язань;
вимагатиме «гарантій безпеки» для росії, фактично узаконюючи окупацію українських територій;
наполягатиме на «реаліях на землі», тобто на закріпленні результатів агресії.
«Це класична кремлівська тактика — заморозити війну без її завершення, виграти час, переформатувати армію й підготуватися до нового етапу тиску», — підкреслив він.
3. Головний ризик: зміна філософії миру
Барієв додав, що запрошення путіна до «Ради миру» без попередніх умов означатиме зсув парадигми:
від міжнародного права — до політичного торгу;
від відповідальності — до «взаємних поступок»;
від принципу суверенітету — до права сильного.
«Це створює прецедент, за якого будь-який автократ може розпочати війну, а згодом — отримати місце за столом «мирних переговорів» без каяття й покарання», — зазначив правозахисник.
4. Що це означає для України та Криму?
Голова Правління КРЦ повідомив, що для України подібний формат несе прямі загрози:
спроби нав’язати переговори без повного виведення російських військ;
тиск щодо «компромісів» територіального характеру;
витіснення питання Криму з порядку денного як «складного, але другорядного».
«Для кримських татар і всіх жителів окупованого Криму це означає ризик узаконення репресій, депортацій і знищення ідентичності в обмін на ілюзорну «стабільність»», — сказав він.
5. Висновок
За словами правозахисника, тут є ще один фактор — его путіна. Чи захоче він бути другим або третім у цій конфігурації, адже місце першого вже зайняте. Тому цю пропозицію путін максимально використовуватиме для затягування часу та виторгування зниження санкційної політики з боку США.
Якщо він прийме запрошення, то на небезпечних умовах.
Отже, відповідь на питання проста й водночас тривожна: так, путін імовірно прийме запрошення Трампа до «Ради миру», якщо воно не буде жорстко обумовлене.
«Але прийме він його не як сторона, що шукає миру, а як сторона, що прагне переписати правила гри. Без чітких умов — виведення військ, відповідальності за злочини, відновлення територіальної цілісності України — така «Рада миру» ризикує стати інструментом легітимізації агресії, а не шляхом до справедливого миру. Мир без справедливості — це лише пауза перед новою війною. І світ уже не має права робити вигляд, що цього не розуміє», — резюмував Ескендер Барієв.