Нещодавно стало відомо про затримання кількох кримчан за запитами рф через Інтерпол. Серед них – 33-річний кримський татарин Ільнур Шагаєв, якого заарештували у Франції на запит ФСБ. Він із родиною виїхав із Криму ще до початку повномасштабної війни та отримав тимчасовий захист в Ірландії. Затримання відбулося під час посадки на пором до Великої Британії.
Розшук було оголошено вже після його виїзду з окупованої території. Формально йому закидають зв’язки із забороненими в рф організаціями, але фактично – це ще один приклад політичного переслідування кримськотатарського народу. росія вкотре намагається використати Інтерпол для арешту кримських татар для їх подальшого переслідування.
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв зазначив, що російські силовики цілеспрямовано не повідомляють про кримінальне переслідування з конкретною метою — щоб люди, не маючи інформації, могли бути затримані під час подорожей і згодом екстрадовані до росії. Як це, наприклад, сталося у 2022 році з кримськотатарською журналісткою телеканалу ATR Гульсум Халіловою: в аеропорту Стамбула її затримали за запитом рф та утримували майже 17 годин, доки не втрутились українські та турецькі дипломати.
Проте постають головні питання: чому ж Інтерпол виконує запити рф та як закликати світ не співпрацювати із державою-терористом?
За словами Барієва, Інтерпол не є політичною організацією, це міжнародна організація, основним завданням якої є об’єднання зусиль національних правоохоронних органів країн-учасниць у боротьбі із загальнокримінальною злочинністю. І відповідно, якщо держава, яка є учасницею цього міжнародного утворення, подає заявку про те, що та чи інша особа перебуває у розшуку, то центральний офіс Інтерполу приймає це повідомлення.
«Ми повинні розуміти, що міжнародна система переслідування злочинців у кримінальних справах є багатошаровою. Є Інтерпол, Європол, двосторонні угоди, система співпраці у межах СНД. І, наприклад, якщо інформація потрапляє в Інтерпол і центральний офіс знімає людину з розшуку, отримуючи інформацію, що вона переслідується з політичних причин, це не означає, що людина пропадає з інших систем міжнародних комунікацій», – додав він.
Але що ж можна зробити?
КРЦ має значний практичний досвід — нами вже було перевірено понад 20 осіб, щодо яких росія ініціювала або були обґрунтовані підстави вважати, що росія могла ініціювати політично вмотивовані запити в Інтерпол. У низці випадків інформацію вдалося вилучити з бази, причому самі люди часто навіть не знали, що перебувають у міжнародному розшуку. Саме тому ми наполегливо рекомендуємо кожному, хто покинув окупований Крим або може бути у зоні ризику, заздалегідь перевіряти наявність своїх даних у базі Інтерполу, аби уникнути подібних ситуацій.
За словами юристки Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмили Коротких, КРЦ тривалий час співпрацює з Національним центральним бюро Інтерполу в Україні аби нелегітимні спроби окупантів переслідувати наших громадян не мали жодних правових наслідків на міжнародному рівні.
«В межах такого співробітництва наше завдання, по-перше, довести, що стаття за якою переслідується людина є сталим та поширеним інструментом політичного переслідування російськими так званими правоохоронними органами. По-друге, оскільки в Статуті організації чітко прописано, що співробітництво відбувається в межах законодавства різних країн та в дусі Загальної декларації прав людини ми апелюємо до того, що росія порушує норми як власного національного законодавства, наприклад територіальний принцип дії російського законодавства або принцип громадянства, так і норми міжнародного права, як власне Декларації, яку вже було згадано чи гуманітарного права, зокрема статі 64 IV Женевської конвенції, згідно якої країна-окупант не має права застосовувати власне кримінальне законодавство і створювати власні судові органи на окупованій території», – пояснила вона.
Говорячи про виключення росії з системи Інтерполу, Барієв зазначив, що це не проста ситуація. Експерти КРЦ вивчатимуть це питання: «що потрібно зробити, щоб виключити її з Інтерполу».
«Деякі держави, проводячи політичні переслідування своїх громадян, зловживають повідомленнями в Інтерпол. Такі сповіщення називають червоними. Сама росія вчиняє терористичні дії, неправомірно використовує своє законодавство на території тимчасово окупованого Криму та зловживає червоними повідомленнями, за що має бути покарана, але з іншого боку, ми розуміємо, що нам потрібне рішення міжнародних судів, що політична еліта цієї країни є злочинцями. Ми повинні довести, що повідомлення, які подає росія, вони більшою мірою політично мотивовані. Але росія велика за територією країна, вона сплачує внесок, тому я сумніваюся, що вдасться повністю виключити її з Інтерполу», – пояснив він.
Барієв зазначив, що є міжнародні організації, які вже намагаються боротися з цим. Наприклад, Fair Trials International запропонувала створити ефективні засоби правового захисту для осіб, які розшукуються відповідно до червоного повідомлення за несправедливими звинуваченнями: карати країни, які часто зловживають системою Інтерполу для більшої прозорості роботи Інтерполу.
Центр досліджень проблем світу також розробив рекомендації для Інтерполу, зокрема щодо видалення червоних повідомлень та розсилок для людей, які отримали статус біженця відповідно до Конвенції 1951 року про біженців, виданих країнами їх походження, та заснувати незалежний орган для регулярної перевірки червоних повідомлень.
Людмила Коротких підтвердила, що Статут Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол дійсно не має положення щодо припинення членства. Це питання підіймалось декілька разів на різних рівнях, і все приходить до того, що має бути політична воля 2/3 членів організації аби внести відповідні зміни до Статуту та легалізувати процедуру виключення члена Інтерполу з її складу. А поки, враховуючи зловживання росії своїми правами члена Інтерпол у березні 2022 року оголосив про обмеження для росії щодо безпосереднього введення інформації в систему Інтерполу. Було ухвалено рішення про перевірку такої інформації і посилив контроль за московським офісом, щоб уникнути можливих зловживань каналами Інтерполу.
«Не зважаючи на це, у самій організації доволі обережно ставляться до питання виключення росії з Інтерполу, оскільки мова йде про те, що у випадку її виключення, це може бути найбільша країна світу, у якій без страху бути виданими правосуддю можуть переховуватись міжнародні злочинці. Разом з тим, Інтерпол продовжує вивчати питання виключення чи припинення членства в організації, відповідно до запиту України, надісланого ще у 2022 році. В цей самий час, росія у відповідь на це, порушила питання про право на вихід країни з Інтерполу, що наразі також перебуває на розгляді в Організації», – заключила Людмила.