Доповідь Голови правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва на Нараді ОБСЄ з розгляду виконання зобов’язань, присвячене людському виміру 2019 р.
Робоче засідання 6: Фундаментальні свободи: свобода мирних зібрань та асоціацій, 19 вересня 2019 рік
Шановні представники держав-членів ОБСЄ!
Як представник кримськотатарського народу висловлюю подяку державам-членам, які підтримали Люксембурську Декларацію.
Право на мирні зібрання та свободу асоціації закріплені в ст. 20 Загальної Декларації прав людини і ст. 21-22 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Із лютого 2014 року, після окупації Криму Росією систематично порушуються права на мирні зібрання та свободу асоціації, що негативно впливає на збереження і розвиток кримськотатарського народу.
Я є членом представницького органу корінного народу Криму – Меджлісу кримськотатарського народу.
Меджліс – єдиний повноважний представницький-виконавчий орган кримськотатарського народу, який обирається Курултаєм, який керується її рішеннями, нормами міжнародного права і законами України. Основною метою Меджлісу є усунення наслідків геноциду, вчиненого радянським союзом щодо кримських татар.
Курултай – вищий представницький орган, обирається на прямих виборах, таємним голосуванням, який вирішує основні соціальні, політичні та культурні питання кримськотатарського народу.
Останні вибори делегатів Курултаю відбулися в 2013 році. Незалежними спостерігачами ці вибори були визнані демократичними.
Рішенням Верховного Суду Росії від 29 вересня 2016 року Меджліс був оголошений екстремістською організацією і заборонений, таким чином було порушено колективне право кримських татар на управління представницькими інституціями.
Окупаційна влада забороняє проведення засідань представницького органу кримських татар для прийняття важливих для народу рішень. Відносно ряду членів Меджлісу та делегатів Курултаю ФСБ проводить систематичні репресії. Окупаційна російська влада придушує будь-які форми реалізації права кримськотатарського народу на мирні зібрання. 18 травня є Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу 1944-ого року. Щорічно в Криму проводилися жалобні заходи, а після окупації Криму, напередодні всіх пам'ятних дат кримськотатарського народу, активісти отримують «Застереження про неприпустимість порушення законів Росії про екстремізм».
Хочу привести ряд прикладів порушень права на мирні зібрання
17 березня в Білогірську зафіксована спроба зірвати молебень, присвячений політв'язням і насильно викраденим людям в Криму за період окупації.
29 березня Таїр Ібрагімов був оштрафований за участь в флешмобі на підтримку дітей кримських політв'язнів.
10 травня в смт. Зуя власнику кафе заборонили надавати приміщення для проведення зустрічі з питань навчання на рідній мові.
17 травня, напередодні річниці депортації кримських татар, активістам Наріману Джелялу, Еміне Авамілєвій, Заїру Смедляєву та іншим окупанти вручили «застереження».
Також «застереження» були вручені активістам 25 червня, напередодні Дня кримськотатарського прапора. У застереженні окупаційна прокуратура загрожує адміністративним і кримінальним переслідуванням в разі проведення несанкціонованих мирних зібрань.
26 червня окупанти відмовили в проведенні автопробігу, присвяченого Дню кримськотатарського прапора.10 липня напередодні розгляду апеляційної скарги на вирок фігурантам справи «Хізб ут-Тахрір» кримськотатарські активісти вийшли на Червону площу в Москві проти переслідування кримських татар. Російська поліція затримала сімох осіб, а наступного дня, вже під час суду над кримськими татарами, силовики затримали ще 50 кримських татар, яких згодом оштрафували.
5 вересня Тверський суд Москви засудив активіста Костянтина Котова до 4 років колонії загального режиму, який неодноразово проводив поодинокі пікети проти репресій кримських татар, по так званій «дадіновской статті», тобто "Неодноразове порушення правил проведення мітингів", яка суперечить Конституції Росії.
У 2018 року мали відбутися чергові вибори Курултаю. Однак, в зв'язку з забороною Меджлісу і переслідуваннями, кримськотатарський народ позбавлений права на проведення демократичних виборів своїх представницьких органів в Криму.
Рекомендації:
На міжнародному рівні:
1. Розробити План дій щодо корінних народів в регіоні ОБСЄ, як регіональний документ Загальносистемного плану дій ООН;
2. Керівництву і державам-членам ОБСЄ необхідно на постійній основі, в тому числі під час двосторонньої співпраці, вимагати від Росії виконання Проміжного Рішення МС ООН, Резолюцій ПА ОБСЄ, резолюції КМ РЄ про скасування рішення про заборону Меджлісу.
3. Необхідно створити системний діалог ОБСЄ з іншими міжнародними організаціями та органами (ООН, ЮНЕСКО, Рада з прав людини ООН, РЄ) щодо ситуації з правами людини в Криму з метою забезпечення синергії зусиль;
4. Сприяти у забезпеченні вільних демократичних виборів до представницьких органів кримськотатарського народу під егідою ОБСЄ.
5. Включити питання захисту прав представників корінних народів і національних меншин в Криму (перш за все кримських татар і українців) до порядку денного офіційного діалогу РЄ – ОБСЄ;
6. Необхідно зміцнювати інституційні можливості правоохоронних органів і громадських організацій України, залучених до розслідування (моніторингу) порушень прав людини в Криму.
На рівні української держави:
1. Прийняти закон про корінні народи України, таким чином адекватно ввести Меджліс кримськотатарського народу в правове поле України;
2. Розробити Національний план дій щодо поліпшення становища корінних народів в Україні;
3. Розробити механізм інституційного представництва Меджлісу кримськотатарського народу в складі українського представництва в міжпарламентську співпрацю.
На рівні Російської Федерації і де-факто влади в Криму:
1. Виконати проміжне рішення МС ООН, тобто скасувати рішення Верховного Суду Росії про заборону Меджлісу і дозволити йому працювати на території Криму;
2. Виконувати всі свої зобов'язання як держави, що окуповує, що здійснює фактичний контроль над Кримом, відповідно до застосовних норм міжнародного права;
3. Звільнити 94 політичних в'язнів в Криму і Костянтина Котова;
4. Розслідувати насильницькі зникнення Ервіна Ібрагімова і десяти інших кримських татар;
Голова правління
Кримськотатарського Ресурсного Центру,
Член Меджлісу кримськотатарського народу
Ескендер Барієв
Відео: 2:36:14 – 2:38:50