10 квітня — особлива дата для кримськотатарського народу. Цього дня відзначається День кримськотатарської журналістики. Саме 143 роки тому, 10 квітня 1883 року, в Бахчисараї побачив світ перший номер газети «Терджиман» («Перекладач») — найвідомішого тюркомовного друкованого видання свого часу.
«Терджиман» став справжнім проривом у тюркському світі. Його засновник, Ісмаїл Гаспринський, не лише створив потужну публіцистичну платформу, а й сприяв розвитку кримськотатарської літературної мови. Газета висвітлювала актуальні питання суспільного, культурного та політичного життя кримських татар. Спочатку вона виходила тиражем у 320 примірників, але згодом цей показник сягнув 20 тисяч, а географія поширення охоплювала понад 12 країн світу. Після 1905 року до видання почали виходити тематичні додатки — серед них «Міллет» («Нація»), «Алем-і Нісван» («Світ жінок») і «Алем-і Суб’ян» («Світ дітей»). Останній номер «Терджимана» вийшов 23 лютого 1918 року.
«Терджиман» і сьогодні залишається уособленням вільної преси й національного відродження кримських татар. Водночас нинішній стан медіасередовища в окупованому Криму — це приклад глибокої кризи, де незалежне слово переслідується, а свобода висловлювання фактично знищена.
Після 2014 року професійні журналісти піддавалися системному тиску, що змусило багато кого залишити півострів. Як це сталося, наприклад, із першим кримськотатарським телеканалом ATR. Після його блокування в Криму, КРЦ сприяв відновленню його діяльності в Києві.
Окупаційна влада також неодноразово переслідувала кримськотатарські медіа. Зокрема, під тиском опинилася редакція газети «Qırım», яку звинувачували у «зловживанні свободою слова» чи «спотворенні інформації». У працівників редакції проводилися обшуки, що свідчить про цілеспрямовану політику придушення незалежної кримськотатарської журналістики.
Загалом 25 кримських журналістів зазнали переслідування з боку окупаційної влади.
Наразі 21 кримський журналіст та активіст перебуває в ув’язненні: Азіз Азізов, Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Володимир Дудка, Вілен Темерʼянов, Геннадій Осьмак, Дмитро Штибліков, Ернес Аметов, Ірина Данилович, Ірина Левченко, Марлен Асанов, Осман Аріфмеметов, Олексій Бессарабов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Османов, Рустем Шейхалієв, Сейран Салієв, Сергій Цигіпа, Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов.
Ще четверо — Наріман Джелял, Микола Семена, Наріман Мемедемінов і Владислав Єсипенко — були звільнені в межах обмінів або після завершення терміну незаконного ув’язнення.
З 2015 року Кримськотатарський Ресурсний Центр активно підтримує розвиток і збереження кримськотатарської мови та інформаційного простору:
- сайт КРЦ доступний чотирма мовами, одна з яких – кримськотатарська;
- у 2019 році Кримськотатарський Ресурсний Центр переклав кримськотатарською мовою Загальну Декларацію прав людини і розмістив її на офіційному ресурсі ООН. А у 2021 році ми здійснили переклад Європейської Конвенції прав людини кримськотатарською мовою. Ми також плануємо здійснити переклади українського законодавства, пов’язаного з Кримом і кримськими татарами;
- КРЦ проводить інформаційну кампанію присвячену відновленню історичній топоніміці в Криму «Повернемо назви – повернемо Крим», яка також сприяє збереженню кримськотатарської мови.
- КРЦ продовжує свою рубрику «Словник кримськотатарської мови», в рамках якоїнавчаємо наших читачів кримськотатарським словам та фразам.
Крим сьогодні — одна з найнебезпечніших зон для журналістської діяльності в Європі. Попри це, кримськотатарські журналісти продовжують боротьбу за правду, за свій народ і за свободу слова.