У рамках 19-ї сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів (EMRIP) Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, правозахисник Ескендер Барієв взяв участь у сайд-івенті «Water as a Peace Issue: Indigenous Peoples’ Right to Water in Conflict and Post-Conflict Settings», присвяченому праву корінних народів на воду в умовах конфліктів та післяконфліктного відновлення.
Ескендер Барієв зазначив, що для нього було важливо донести до міжнародних експертів просту, але принципову думку: для корінних народів вода — це не лише природний ресурс.
«Це частина нашої землі, нашої культури, нашої історії та нашого майбутнього», — наголосив він.
Правозахисник підкреслив, що Кримський півострів — це не лише унікальна екосистема Чорноморського регіону, а й Батьківщина трьох корінних народів України — кримських татар, караїмів та кримчаків.
За його словами, протягом понад двох століть російська імперська політика була спрямована не лише на знищення прав корінних народів, а й на перетворення Криму на військовий плацдарм. Після початку окупації у 2014 році ця політика набула нових масштабів: незаконне переселення громадян росії, мілітаризація півострова, нераціональне використання природних ресурсів, масштабне будівництво військової та цивільної інфраструктури без урахування екологічних можливостей Криму.
Ескендер Барієв наголосив, що Крим завжди був посушливим регіоном. Протягом століть саме корінні народи сформували традиції дбайливого використання водних ресурсів, ґрунтів і лісів, що дозволяло підтримувати природний баланс та запобігати опустелюванню.
Однак окупаційна влада повністю знехтувала цими принципами. Надмірна експлуатація підземних вод, зміна природних водотоків, видобуток корисних копалин, забудова природоохоронних територій та мілітаризація призвели до стрімкої деградації кримських екосистем.
Лише під час будівництва траси «Таврида» було знищено понад 111 тисяч дерев і 116 тисяч кущів, серед яких були й рідкісні види.
Особливу увагу Голова Правління КРЦ звернув на те, що підрив росією Каховської ГЕС у червні 2023 року став одним із наймасштабніших актів екоциду в Європі за останні десятиліття. Було втрачено понад 18 кубічних кілометрів прісної води, зруйновано десятки природних екосистем і фактично знищено гідротехнічну систему, яка забезпечувала подачу води до Північно-Кримського каналу.
За його словами, це створило додаткові виклики для майбутнього екологічного відновлення деокупованого Криму.
При цьому росія продовжує створювати нові екологічні загрози — мілітаризує Чорне море, забруднює морське середовище мінами та військовими відходами, а також не припиняє ядерний шантаж навколо Запорізької атомної електростанції.
Ескендер Барієв переконаний, що екоцид має розглядатися не лише як злочин проти довкілля, а й як грубе порушення колективних прав корінних народів, адже руйнування природи означає руйнування традиційного способу життя, культурного ландшафту, історичної пам’яті та зв’язку майбутніх поколінь зі своєю землею.
«Саме тому майбутня деокупація Криму повинна означати не лише відновлення територіальної цілісності України. Вона має стати відновленням справедливості — як для людей, так і для природи», — підкреслив правозахисник.
Майбутні міжнародні механізми відповідальності, за його словами, мають передбачати не лише компенсацію екологічних збитків, а й відновлення природних екосистем, водних ресурсів, біорізноманіття та забезпечення повноцінної участі корінних народів в управлінні природними ресурсами після деокупації.
«Нічого про Крим — без корінних народів України. Адже лише разом ми зможемо зберегти майбутнє для наших нащадків», — наголосив Ескендер Барієв.
Особливим елементом заходу стала презентація відеоролика «Let’s Save the Future for Descendants!», підготовленого Кримськотатарським Ресурсним Центром.
Ескендер Барієв зазначив, що це не просто відео про екологічні наслідки російської окупації Криму, а звернення до міжнародної спільноти із закликом усвідомити, що знищення природи Криму — це одночасно знищення історичної Батьківщини корінних народів України.
Він додав, що КРЦ прагнув донести просту, але надзвичайно важливу думку: деокупація Криму має означати не лише відновлення територіальної цілісності України, а й відновлення його природи, екосистем і справедливості для людей, які століттями жили в гармонії з цією землею.
Окремо Ескендер Барієв подякував організаторам цього важливого заходу — Minority Rights Group, Friends of Lake Turkana (FoLT), Debub Forum for Dialogue and Development (DFDD), Endorois Indigenous Women Empowerment Network (EIWEN) та Maasai Organizing for Survival, Orkonerei (MOSOP) — за можливість обговорити один із найважливіших викликів сучасності: взаємозв’язок між правом корінних народів на воду, збройними конфліктами, миробудуванням та післяконфліктним відновленням.
Правозахисник також зазначив, що для нього було честю виступати разом із Dismas Achila (Friends of Lake Turkana), Firew Tesfaye Odayte (Debub Forum for Dialogue and Development, Ефіопія) та Christine Kandie Lebelit (Endorois Indigenous Women Empowerment Network, Кенія), які представили досвід корінних народів Африки.
За його словами, попри різні регіони світу, їх об’єднує спільне розуміння того, що вода є не лише природним ресурсом, а й основою миру, людської безпеки, збереження культурної спадщини та сталого розвитку корінних народів.
На завершення Ескендер Барієв подякував модераторці Claire Thomas Isaksen (Minority Rights Group) за професійну організацію дискусії та створення простору для відкритого діалогу між представниками корінних народів різних континентів.