10 липня у Центрі Митрополита Андрея Шептицького в межах Конференції українських та кримськотатарських студій «Україна у світі» Кримськотатарський Ресурсний Центр провів панельну дискусію «Роль корінних народів України у формуванні української політичної нації».
Учасники обговорили роль корінних народів у сучасній українській державі, їхній внесок у процеси державотворення, захист прав корінних народів, а також значення кримськотатарського народу у боротьбі України за свободу та незалежність.
Відкриваючи захід, модераторка дискусії, юристка та менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких наголосила на важливості розуміння світового контексту корінних народів:
«Сьогодні у світі налічується близько 476 мільйонів представників корінних народів. Саме тому важливо розуміти, хто такі корінні народи, яке місце вони займають у сучасному світі та чому питання їхніх прав є актуальним і для України».
Також юристка підкреслила важливість знання історії для подолання стереотипів та формування демократичного суспільства.
«Коли ми добре знаємо своє минуле, ми позбавляємося ось цих негативних стереотипів та упереджень. Це нам дає простір для побудови кращого майбутнього. Дійсно, недарма кажуть про те, що сьогодні маркером зрілості та демократичності країни є її ставлення до корінних народів», — зазначила Коротких.
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв наголосив, що сучасна українська політична нація формується навколо спільних цінностей.
«Сучасна політична нація формується навколо спільних цінностей, спільної відповідальності та спільного бачення майбутнього. Вона не боїться різноманіття, а будує свою єдність на повазі до культурної, мовної та історичної самобутності всіх жителів», — зауважив правозахисник.
Також Голова Правління КРЦ звернув увагу на те, що корінні народи є повноправними учасниками державотворчих процесів:
«Корінні народи — це не об’єкт державної політики, а її суб’єкти. Якщо говорити про Україну, то корінні народи є співзасновниками сучасної української держави».
Окремо Ескендер Барієв нагадав про внесок кримськотатарського народу у становлення незалежної України.
«У 1991 році саме кримські татари першими підняли український прапор у Криму, підтримували українську освіту, українську церкву та послідовно відстоювали проукраїнську позицію. Я говорю про це як безпосередній учасник тих подій», — сказав Ескендер Барієв.
За словами Ескендера Барієва, підтримка та збереження різноманіття кримських татар, караїмів і кримчаків є важливою не лише для захисту прав корінних народів України та збереження їхньої ідентичності, а й для зміцнення позицій України на міжнародному рівні.
Американський україніст, професор Кембриджського університету Рорі Фіннін присвятив свій виступ взаємозв’язкам української та кримськотатарської культур. Він звернув увагу на постаті, які стали містком між двома народами, зокрема на Агатангела Кримського, чия наукова й культурна спадщина є важливою складовою українсько-кримськотатарського діалогу. Також професор розповів про кримськотатарського прозаїка та Шаміля Алядіна, який перекладав твори Тараса Шевченка та у своїй творчості осмислював спільність української й кримськотатарської історії.
Особливу увагу Рорі Фіннін приділив небезпеці російської колоніальної політики та спробам привласнення української історії й територій:
«Я маю один кошмар: що за 10–50 років студенти з Америки будуть гуляти по Маріуполю і називати його російським».
Водночас професор наголосив, що відповіддю на колоніалізм мають бути солідарність, культура та збереження історичної пам’яті.
Декан факультету природничих наук НаУКМА, доктор економічних наук та експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов наголосив на необхідності системної роботи держави та академічного середовища.
«Зараз, на відміну від нашого попереднього підходу, ми маємо працювати на майбутнє, а не лише на сьогодні.
Це одне з перших завдань, яке стоїть перед усіма нами — перед академічним середовищем та державними інституціями», — зауважив Хлобистов.
Окремо Євген Хлобистов розповів про освітні ініціативи, спрямовані на підготовку фахівців для майбутньої реінтеграції тимчасово окупованих територій. Зокрема, він згадав започатковані за його ініціативи в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» курси з реінтеграції тимчасово окупованих територій та реінтеграції Криму, які покликані формувати комплексне бачення процесів деокупації та післявоєнного відновлення.
Крім того, доктор економічних наук звернув увагу на виклики, які можуть постати перед Кримом після деокупації, зокрема питання структури населення, екологічних проблем та забезпечення водними ресурсами. Він наголосив, що майбутня політика щодо Криму має враховувати комплексність цих викликів і потребує системного підходу.
«Наступне дуже важке питання — це структура населення Криму, яку ми побачимо після деокупації, і політика стосовно того, як ми маємо адаптувати цих людей до нашої реальності. Саме ця робота потребуватиме від нас усіх найбільших зусиль, розуміння не тільки складності ситуації, а й історії того, як і чому це сталося», — сказав Хлобистов.
Завершуючи виступ, експерт КРЦ наголосив, що саме молоде покоління українців відіграватиме ключову роль у майбутньому держави:
«Ми, а точніше наша молодь, майбутні керівники держави, формуватимемо цю державу і цю політику в наступні 20–25 років».
Доктор юридичних наук, експерт КРЦ Борис Бабін акцентував увагу на розвиток міжнародної судової практики щодо злочинів росії в окупованому Криму.
«Міжнародні судові інституції встановлюють, що насправді в окупованому Криму відбуваються системні, геноцидальні репресії проти кримських татар», — додав Бабін.
Експерт КРЦ також звернув увагу на розвиток законодавства щодо представництва корінних народів України.
«Демократична модель самоврядування кримськотатарського народу є унікальним явищем. Водночас законодавче врегулювання представництва корінних народів відбулося лише після окупації Криму. Після тривалої паузи у 2021 році було ухвалено Закон України «Про корінні народи України», який запровадив відповідні механізми, хоча значна частина його положень ще потребувала практичного наповнення.
Процедуру офіційного визнання представницького органу кримськотатарського народу, вдалося завершити лише цієї весни після ухвалення відповідного урядового рішення. Це сталося вже на четвертому році повномасштабної агресії та на дванадцятому році окупації Криму», — зауважив доктор юридичних наук.
Під час дискусії учасники вкотре наголосили, що захист прав корінних народів є невід’ємною складовою демократичного розвитку України та важливою передумовою формування сучасної української політичної нації, заснованої на повазі до різноманіття, рівності та спільній відповідальності за майбутнє держави.