Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації (CERD) визнав, що російська федерація порушила низку положень Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації щодо трьох кримськотатарських адвокатів і правозахисників, які зазнали адміністративного переслідування в тимчасово окупованому Криму. Комітет дійшов висновку, що російські суди не забезпечили належного розгляду їхніх тверджень про дискримінацію за етнічною ознакою, а також що заявники не мали ефективних засобів правового захисту.
Як зазначила юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких, особливе значення цього рішення полягає в тому, що Комітет розглянув окремі випадки переслідування не ізольовано, а в ширшому контексті системних обмежень прав кримськотатарського народу після окупації Криму.
«Комітет розглядав окремі випадки переслідування не ізольовано, а в ширшому контексті системних обмежень прав кримськотатарського народу після окупації Криму. У своїх висновках він послався на численні міжнародні джерела, які документують непропорційне застосування обмежень щодо кримських татар, зокрема щодо свободи вираження поглядів, мирних зібрань та діяльності правозахисників».
За її словами, Комітет встановив порушення права на рівність перед судом, права на безпеку та захист з боку держави, права на свободу переконань і вільне вираження поглядів, а щодо двох заявників — також права на свободу мирних зібрань та асоціацій.
Окремо юристка звернула увагу на висновки Комітету щодо ефективності національних засобів правового захисту.
«У цій справі Комітет фактично визнав, що національні судові та адміністративні механізми в окупованому Криму не забезпечили ефективного розгляду доводів заявників щодо дискримінації. Зокрема, суди не здійснили окремої та змістовної оцінки тверджень про етнічну дискримінацію, обмежившись формальною перевіркою матеріалів адміністративних проваджень».
За словами Людмили Коротких, за цих обставин Комітет дійшов висновку, що заявники не мали доступу до ефективного засобу правового захисту у розумінні Конвенції, а тому формальна наявність процедур судового перегляду не може вважатися достатньою для виконання вимоги про вичерпання національних засобів захисту.
Водночас вона наголосила, що рішення стосується індивідуальних скарг трьох заявників, однак його значення виходить далеко за межі цієї справи.
«Висновки Комітету щодо обов’язку держави належним чином розслідувати твердження про етнічну дискримінацію, забезпечувати ефективні засоби правового захисту та враховувати ширший контекст можливого дискримінаційного ставлення можуть бути релевантними для оцінки інших випадків переслідування представників кримськотатарського народу в окупованому Криму».
За словами юристки, це рішення доповнює висновки інших міжнародних органів, зокрема Європейського суду з прав людини, та є важливим міжнародно-правовим підтвердженням того, що адміністративні й інші обмежувальні заходи, які формально є нейтральними, не можуть оцінюватися без урахування загального контексту повідомлень про дискримінацію та непропорційний вплив на кримськотатарський народ.