26 червня 2026 року Міністерство юстиції російської федерації внесло громадський рух «Кримська солідарність» до реєстру так званих «іноземних агентів». Одночасно російська влада заявила про належність до діяльності руху одинадцяти кримськотатарських правозахисників, адвокатів, громадських захисників, журналістів та активістів, а саме: правозахисника і політичного в’язня Сервера Мустафаєва, громадських захисників Ділявера Меметова, Мустафу Сейдалієва та Сервера Чолакчика, адвокатів Еміля Курбедінова та Едема Семедляєва, правозахисницю та юристку Лілю Гемеджі, журналістку і правозахисницю Лутфіє Зудієву, кореспондентів Зедіна Аджикелямова та Руслана Параламова, а також правозахисницю та координаторку проєкту «Кримське дитинство» Муміне Салієву. За твердженням Міністерства юстиції РФ, зазначені особи є учасниками або пов’язані з діяльністю громадського руху «Кримська солідарність».
Підставою для такого рішення російська влада назвала нібито поширення «недостовірної інформації» про діяльність державних органів Російської Федерації, взаємодію з представниками України та міжнародними організаціями, а також поширення матеріалів інших осіб, яких російська влада раніше визнала «іноземними агентами».
Громадський рух «Кримська солідарність» був створений 9 квітня 2016 року родичами політичних в’язнів, адвокатами та громадськими активістами у відповідь на масштабні політичні репресії в тимчасово окупованому Криму. Протягом десяти років рух надає правову, інформаційну та гуманітарну допомогу жертвам політичних переслідувань та їхнім родинам, а також забезпечує інформування міжнародної спільноти про переслідування наокупованому півострові.
Кримськотатарський Ресурсний Центр рішуче засуджує це рішення та розглядає його як черговий акт політично вмотивованого переслідування незалежного правозахисного руху в тимчасово окупованому Криму. Визнання «Кримської солідарності» «іноземним агентом» є спробою дискредитації, ізоляції та обмеження діяльності осіб, які надають допомогу політичним в’язням та їхнім сім’ям, а також привертають увагу міжнародної спільноти до системних репресій на окупованій території.
Це рішення не є поодиноким випадком, а становить частину послідовної політики тиску та переслідування членів «Кримської солідарності», яку російська влада реалізує протягом багатьох років. Саме представники цього руху стали одними з головних мішеней політичних репресій в окупованому Криму. Десятки активістів, громадянських журналістів та правозахисників були заарештовані та засуджені до тривалих термінів позбавлення волі за політично вмотивованими та сфабрикованими обвинуваченнями у нібито причетності до терористичної діяльності. Переважна більшість таких справ пов’язана із безпідставним застосуванням російського антитерористичного законодавства щодо представників кримськотатарського народу.
Невід’ємною складовою цієї репресивної політики є системне переслідування незалежних адвокатів, які співпрацюють з цим рухом і здійснюють захист політичних в’язнів та жертв політичних репресій. За роки окупації Криму російська влада використовувала широкий спектр інструментів тиску на них: незаконні обшуки в офісах та помешканнях, затримання, адміністративні арешти, штрафи, вилучення матеріалів, що містять адвокатську таємницю, а також позбавлення адвокатського статусу. Внаслідок таких дій було позбавлено професійного статусу чотирьох незалежних кримських адвокатів — Лілю Гемеджі, Рустема Камілева, Назіма Шеймамбетова та Олексія Ладіна. Переслідувань також зазнавали Еміль Курбедінов, Едем Семедляєв, Айдер Азаматов, Еміне Авамілєва та інші адвокати, які здійснювали захист політичних в’язнів. Метою цих дій є не лише покарання окремих правників за їхню професійну діяльність, а залякування всієї адвокатської спільноти на окупованому півострові, які надають правову допомогу жертвам політичних репресій.
Паралельно окупаційна влада систематично застосовує щодо членів «Кримської солідарності» та інших кримськотатарських активістів так звані «застереження про неприпустимість порушення екстремістського законодавства» та «застереження про неприпустимість дій, які створюють умови для вчинення правопорушення», проводить регулярні обшуки, затримання, адміністративні переслідування та штрафи. Такі заходи спрямовані на придушення громадянської активності та ізоляцію мешканців окупованого Криму від міжнародної правозахисної спільноти.
Рішення Міністерства юстиції російської федерації слід розглядати не лише як атаку на громадянське суспільство, але й як продовження системної політики тиску на корінний кримськотатарський народ.
Використання законодавства про «іноземних агентів» суперечить міжнародним стандартам у сфері прав людини та неодноразово піддавалося критиці міжнародних правозахисних механізмів. Такі дії порушують право на свободу вираження поглядів, свободу асоціацій та право брати участь у громадському житті, гарантовані міжнародним правом. Переслідування правозахисників та адвокатів також суперечить Декларації ООН про правозахисників, Основним принципам щодо ролі юристів, ухваленим ООН у 1990 році, та іншим міжнародним стандартам захисту правозахисної діяльності.
Як держава-окупант, Російська Федерація зобов’язана забезпечувати захист цивільного населення на окупованій території та поважати основоположні права і свободи людини. Натомість рішення про визнання «Кримської солідарності» «іноземним агентом» демонструє подальше посилення репресивної політики та прагнення криміналізувати будь-які незалежні форми громадської діяльності в окупованому Криму.
Кримськотатарський Ресурсний Центр вимагає від російської федерації негайно скасувати рішення про включення громадського руху «Кримська солідарність» до реєстру «іноземних агентів», припинити переслідування правозахисників, адвокатів, громадянських журналістів і громадських активістів та забезпечити дотримання фундаментальних прав і свобод людини на тимчасово окупованій території Криму.
Кримськотатарський Ресурсний Центр закликає Організацію Об’єднаних Націй, Європейський Союз, Раду Європи, ОБСЄ, міжнародні правозахисні організації та уряди демократичних держав надати належну оцінку цьому рішенню та посилити політичний, дипломатичний і санкційний тиск на російську федерацію з метою припинення переслідувань представників громадянського суспільства, правозахисників, адвокатів та представників корінного кримськотатарського народу на тимчасово окупованій території України.
Кримськотатарський Ресурсний Центр також закликає Президента України, Раду національної безпеки і оборони України, Службу безпеки України та інші компетентні органи розглянути питання про застосування персональних санкцій щодо осіб, причетних до переслідування «Кримської солідарності», адвокатів, правозахисників та громадянських журналістів у тимчасово окупованому Криму.