12 червня Кримськотатарський Ресурсний Центр провів робочу зустріч із представниками Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ). У зустрічі взяли участь представники Української моніторингової ініціативи Орсе Бонев, Елеонора Шаріа та Анастасія Кириллова, Голова Правління КРЦ, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, менеджерка КРЦ Зарема Барієва, юристка КРЦ Людмила Коротких та менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук.
Під час зустрічі сторони обговорили ситуацію з правами людини в окупованому Криму та на новоокупованих територіях Херсонської і Запорізької областей, а також нові тенденції, які можуть бути враховані під час підготовки наступних проміжних звітів БДІПЛ ОБСЄ.
Ескендер Барієв зазначив, що кардинальних змін у політиці російських окупантів не відбулося і всі репресивні практики стабільно продовжуються. За його словами, рф і надалі позбавляє політичних в’язнів громадянства, утримує людей у статусі інкомунікадо та незаконно переміщує громадян України з окупованих частин Херсонської, Запорізької та Донецької областей до Криму.
Водночас він звернув увагу, що зменшення окремих показників у статистиці порушень прав людини не означає зменшення самих репресій.
«Деякі цифри зменшилися порівняно з минулими роками, але це не тому, що тенденції зменшилися, а тому, що людей залякують і радять не робити розголос. Люди намагаються домовлятися з російськими силовиками, щоб врятувати близьких, але це не дає результатів і зрештою доводиться шукати цих людей не тільки в Криму, а і за межами півострова по всій території росії», — зазначив він.
Окремо Барієв розповів про ухвалений у рф закон, який дозволяє арештовувати майно осіб за дії, які російська влада трактує як такі, що здійснюються «проти інтересів рф». До переліку таких «правопорушень» віднесли так звану «дискредитацію армії рф», заклики до санкцій проти росії, поширення «екстремістських матеріалів», критику СВО та низку інших дій.
Юристка КРЦ Людмила Коротких додала, що документ передбачає зміни до низки статей Кодексу рф про адміністративні правопорушення, які можуть стати інструментом переслідування осіб, що перебувають за межами росії. Пані Людмила наголосила, що найбільші ризики ці зміни створюють саме для громадян України з тимчасово окупованих територій.
«рф у порушення норм міжнародного гуманітарного права нав’язала мешканцям окупованих територій своє громадянство і в межах власного законодавства розглядає їх як громадян рф. Тобто навіть якщо громадянин України виїхав з окупованої території, все одно існуватиме ризик його переслідування в адміністративному порядку та арешту майна, якщо воно залишилося в окупації», — пояснила Коротких.
Під час зустрічі Зарема Барієва детально розповіла про нові випадки політичних переслідувань, затримань та арештів, а також про конкретні справи громадян України, які стали жертвами російської репресивної системи.
Вона зазначила, що окупанти дедалі частіше збільшують строки ув’язнення політичним в’язням шляхом відкриття нових кримінальних справ та додавання нових статей обвинувачення. Також Барієва звернула увагу на продовження переслідувань людей за справою батальйону імені Номана Челебіджіхана, в межах якої нещодавно ще трьох чоловіків засудили до понад 20 років позбавлення волі.
Окрему увагу менеджерка КРЦ приділила переслідуванню жінок в Криму. За її словами, дедалі більше жінок стають фігурантками справ за звинуваченнями у «державній зраді». За даними КРЦ, наразі зафіксовано 59 жінок, яких окупанти утримують у місцях несвободи: 28 перебувають у колоніях, ще 31 — у слідчих ізоляторах. Барієва наголосила, що до жінок також застосовують фізичне та психологічне насильство. Зокрема, деяких із них, катували струмом, попри вік та проблеми зі здоров’ям змушували годинами стояти в розтяжці, та відмовляли в наданні медичної допомоги.
Барієва також наголосила, що окупаційні органи намагаються приховувати імена та прізвища затриманих громадян України. Зокрема, на відеозаписах із так званими «зізнаннями» окупанти все частіше приховують обличчя людей, щоб ускладнити їхню ідентифікацію. За її словами, КРЦ встановлює особи таких людей у тісній співпраці з їхніми родичами, завдяки чому декілька десятків людей було ідентифіковано.
Крім того, вона наголосила на зміні підходів до винесення вироків: «Якщо на початку окупації людей позбавляли волі на 3–5 років, то зараз дедалі частіше призначають максимальні строки покарання за статтями обвинувачення».
Окремим блоком під час зустрічі було обговорено питання мобілізації на окупованих територіях. Ескендер Барієв повідомив, що з цього року рф фактично запровадила цілорічний призов на строкову військову службу та продовжує стимулювати підписання контрактів значними виплатами й земельними ділянками в окупованому Криму.
За його словами, потенційним контрактникам пропонують до 1,2 млн рублів одноразової виплати: по 400 тис. рублів виділяють місцевий, регіональний та федеральний бюджети. Також пропонуються земельні ділянки як альтернатива грошовим виплатам.
Водночас, як зазначив Барієв, бажаючих підписувати контракти стає дедалі менше, тому окупанти все частіше використовують кримінальне законодавство як інструмент тиску.
«Людям, щодо яких відкрито кримінальні справи, пропонують їх закрити в обмін на підписання контракту. Через це в кримських СІЗО зменшується кількість засуджених за кримінальні злочини, оскільки їх активно залучають до війни», — зазначив він.
Він додав, що хоча наразі не йдеться про масову мобілізацію чоловіків у Криму, окупаційна влада посилює контроль за військовим обліком. Особи, які відмовляються ставати на військовий облік і мають нав’язане російське громадянство, можуть зіткнутися з ризиком позбавлення громадянства та подальшої депортації.
Наприкінці зустрічі представники БДІПЛ ОБСЄ подякували Кримськотатарському Ресурсному Центру за надану інформацію та висловили готовність до подальшої співпраці у сфері документування порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України.