Команда КРЦ провела зустріч із представниками міжнародного руху «Ініціативи змін»

4 Червня, 2026

У середу, 3 червня, в офісі Кримськотатарського Ресурсного Центру відбулася зустріч із представниками міжнародного руху «Ініціативи змін» (Initiatives of Change) Джоном Бондом та Мері Лін з Оксфорда (Велика Британія). Під час зустрічі сторони обговорили ситуацію з правами людини в окупованому Криму, переслідування кримських татар, а також міжнародні ініціативи щодо захисту прав корінних народів та розвитку миробудівних процесів.

У зустрічі взяли участь Голова Правління КРЦ, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, менеджерка КРЦ Зарема Барієва, а також менеджерки з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук і Валентина Манжула.

Джон Бонд є одним із координаторів міжнародного руху «Ініціативи змін», автором низки книг, одна з яких «The father of Australian multiculturalism». Мері Лін — письменниця, редакторка та громадська діячка, авторка книги «Bread, Bricks and Belief: Communities in Charge of Their Future». Подружжя присвятило значну частину свого життя пошуку шляхів мирного врегулювання конфліктів у різних точках земної кулі.

Представники КРЦ поінформували про поточну ситуацію з правами людини в окупованому Криму, політично мотивовані переслідування та репресії щодо жителів півострова. Окрему увагу було приділено питанню політичних в’язнів. За даними КРЦ, наразі у слідчих ізоляторах та колоніях утримуються 364 політичні в’язні, з яких 183 — кримські татари. Також йшлося про основні категорії справ, за якими російська влада переслідує кримчан.

Зарема Барієва звернула увагу на зміни у характері репресій на окупованому півострові. Якщо раніше переслідування були спрямовані переважно проти чоловіків та молодих людей, то сьогодні окупаційна влада дедалі частіше чинить тиск на жінок і людей похилого віку. Зокрема, КРЦ уже зафіксував 57 випадків переслідування жінок.

Під час зустрічі Ескендер Барієв нагадав про депортацію кримськотатарського народу 1944 року та міжнародну роботу КРЦ щодо визнання цього злочину актом геноциду. Він зазначив, що вже дев’ять держав визнали депортацію кримських татар геноцидом, а окупацію Криму як продовження незавершеного злочину проти кримськотатарського народу.

Представники міжнародного руху «Ініціативи змін» також цікавилися демографічною ситуацією в окупованому Криму, зокрема кількістю кримських татар, які нині проживають на півострові, а також масштабами вимушеної міграції до материкової частини України та інших країн світу.

У цьому контексті Зарема Барієва наголосила на важливості збереження кримськотатарської ідентичності в умовах вимушеного розпорошення народу. За її словами, сьогодні особливо важливо шукати нові можливості для підтримки зв’язків між кримськими татарами та збереження національної єдності незалежно від країни проживання.

Окрему увагу було приділено ситуації навколо Меджлісу кримськотатарського народу. Ескендер Барієв розповів про системні переслідування його представників з боку російської федерації, починаючи з 2014 року, та про заборону діяльності Меджлісу в окупованому Криму. Водночас він наголосив на важливих змінах, які відбулися в Україні у сфері захисту прав корінних народів. Зокрема, на тому, що у 2021 році було ухвалено Закон України «Про корінні народи України», а вже у 2026 – Кабінет Міністрів України закріпив за Меджлісом кримськотатарського народу правовий статус представницького органу кримськотатарського народу.

Також Ескендер Барієв розповів про міжнародну діяльність експертів КРЦ у сфері миробудування. Він зазначив, що представники КРЦ були серед ініціаторів створення Глобальної мережі корінних миробудівників, переговорників і медіаторів. Учасники зустрічі обговорили роль корінних народів у миротворчих процесах та результати Першого і Другого глобальних самітів з питань миробудівництва корінних народів.

За результатами зустрічі сторони погодилися, що важливо й надалі порушувати питання окупованого Криму та становища корінного кримськотатарського народу в рамках міжнародних форумів і конференцій, які організовує рух «Ініціативи змін» у Швейцарії. Зокрема, йшлося про проведення тематичних панельних дискусій, щоб політики, правозахисники, громадські діячі та інші учасники цих заходів могли отримувати актуальну інформацію про ситуацію з правами людини в окупованому Криму, переслідування кримських татар та виклики, з якими стикається корінний народ України в умовах російської окупації.