Команда Кримськотатарського Ресурсного Центру провела робочу зустріч із делегацією правозахисників, експертів та журналістів із Республіки Корея, які займаються документуванням злочинів тоталітарного режиму КНДР, захистом прав біженців із Північної Кореї та питаннями політичних в’язнів.
До складу корейської делегації увійшли колишні військові та державні службовці КНДР, яким вдалося втекти від тоталітарного режиму, правозахисники та журналісти. Більшість учасників мають особистий досвід політичних переслідувань, а члени їхніх родин досі перебувають у північнокорейських концтаборах.
У зустрічі з боку КРЦ взяли участь Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, менеджерка КРЦ Зарема Барієва, юристка КРЦ Людмила Коротких, а також менеджерки з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук та Валентина Манжула, а також президент Ліберально-Демократичної Ліги України Артур Харитонов.
На початку зустрічі Ескендер Барієв презентував ключові напрями діяльності Кримськотатарського Ресурсного Центру: документування порушень прав людини та воєнних злочинів рф на тимчасово окупованих територіях України, міжнародну адвокацію, захист прав корінних народів України, роботу з жертвами політичних переслідувань, а також діяльність у сфері збереження культурної спадщини та екологічного моніторингу на окупованих територіях.
Окрему увагу він приділив темі геноциду кримськотатарського народу.
«Першим народом, який був депортований у Радянському Союзі, були саме корейці. Саме тому між нашими народами існує глибокий історичний зв’язок. І кримські татари, і корейці пережили депортації, репресії, асиміляцію та спроби знищення ідентичності», — наголосив Барієв.
Він підкреслив, що КРЦ системно працює над міжнародним визнанням депортації кримськотатарського народу 1944 року актом геноциду — як у політичному, так і в юридичному вимірах. На сьогодні депортацію кримськотатарського народу визнали актом геноциду вже вісім країн.
За словами Барієва, важливо не лише говорити про злочини минулого, а й показувати, як ця політика продовжується сьогодні.
«Те, що радянський режим робив із кримськими татарами, росія продовжує і зараз. Спочатку це була окупація Криму, переслідування, арешти, викрадення. А сьогодні — депортація українських дітей з окупованих територій для їхньої подальшої асиміляції в російському середовищі», — зазначив він.
У цьому контексті Барієв запропонував корейській стороні розглянути можливість спільної адвокаційної роботи, зокрема просування питання визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду на рівні Республіки Корея.
Під час зустрічі представники КРЦ також передали корейській делегації інформаційні листівки про депортацію кримськотатарського народу 1944 року та важливість її міжнародного визнання актом геноциду. Окремо були презентовані листівки «Майбутнє Криму», у яких зібрано бачення експертів щодо деокупації та майбутньої реінтеграції півострова після його повернення під контроль України.
Ще одним напрямком обговорення стало документування воєнних злочинів та порушень прав людини. Ескендер Барієв презентував досвід КРЦ із документування злочинів рф у тимчасово окупованому Криму, частинах Херсонської та Запорізької областей. Він розповів про створену КРЦ інтерактивну діаграму «Жертви окупації Криму», яка регулярно оновлюється і містить актуальну інформацію про політичних в’язнів, зниклих і загиблих за період окупації півострова та про реєстр порушень прав людини та воєнних злочинів, який охоплює період окупації Криму з 2014 року, а також події, пов’язані з повномасштабною війною.
За його словами, завдяки роботі КРЦ вдалося встановити долю щонайменше 96 людей, які були викрадені окупаційними структурами.
Окремо Барієв презентував міжнародну кампанію КРЦ «Аталик» («Хрещений батько»), яка передбачає залучення політиків, публічних діячів, правозахисників та лідерів думок до публічного шефства над політв’язнями Кремля. Він запропонував корейській стороні використати подібний механізм для привернення міжнародної уваги до громадян КНДР, які перебувають у політичних таборах або стали жертвами репресій.
Також сторони обговорили питання участі громадян КНДР у війні проти України. Представники КРЦ запропонували спільно працювати над інформаційними кампаніями, які могли б допомогти північнокорейським військовим не ставати співучасниками злочинів, а в разі примусової участі у війні — здаватися в полон і зберігати життя.
Зокрема, Зарема Барієва запропонувала розробити спеціальні інформаційні матеріали та звернення до громадян КНДР, які можуть бути залучені до війни проти України.
Значну увагу учасники зустрічі приділили також темам міжнародної адвокації, взаємодії в рамках механізмів ООН, ОБСЄ та інших міжнародних платформ.
КРЦ також запропонував провести спільні заходи в Республіці Корея — в університетах, експертному середовищі та серед представників державних інституцій, щоб розповісти про окупацію Криму, злочини рф, порушення прав людини та бачення майбутньої реінтеграції тимчасово окупованих територій.
У свою чергу представники корейської делегації наголосили, що бачать багато спільного між історією кримськотатарського народу та боротьбою громадян Північної Кореї проти тоталітарного режиму.
За підсумками зустрічі сторони домовилися залишатися в постійному контакті, опрацювати письмову дорожню карту співпраці та розпочати роботу над спільними інформаційними, правозахисними та міжнародними ініціативами.
Зустріч стала важливим кроком до формування міжнародного партнерства між людьми, які мають спільний досвід боротьби проти репресій, депортацій, політичних переслідувань та злочинів тоталітарних режимів.