Чотири роки тому, 29 квітня 2022 року, російські силовики провели обшук у будинку громадянської журналістки Ірини Данилович, після чого її було затримано.
Протягом 13 днів — з 29 квітня до 11 травня — ФСБ приховувала місцезнаходження Ірини від її родичів, знайомих і друзів. Кримськотатарський Ресурсний Центр виявив активістку через власні джерела, після чого окупанти були змушені визнати, що вона перебуває у їхніх спецблоках.
28 грудня 2022 року так званий «суд» в окупованій Кєфє (Феодосії) виніс незаконний «вирок» громадянській журналістці та медичній працівниці Ірині Данилович — сім років позбавлення волі у колонії та штраф у розмірі 50 тисяч російських рублів. Згодом окупанти скоротили термін на один місяць.
Окупаційна «судова» система звинуватила Ірину Данилович у «незаконному зберіганні вибухових речовин або вибухових пристроїв» (ст. 222.1 КК рф).
Як і зазвичай, обвинувачення ґрунтувалося на «доказах», підкинутих силовиками під час обшуку, свідченнях «анонімних свідків» та висновках так званих «експертів», які повністю залежні від російських окупантів. Ця справа є грубим порушенням міжнародного права, яке забороняє застосування окупаційного законодавства на тимчасово окупованих територіях.
На сьогодні Ірина Данилович перебуває у жіночій колонії в Зеленокумську, Ставропольський край рф. Умови утримання — надзвичайно важкі. За три роки ув’язнення її стан здоров’я суттєво погіршився: Ірина перенесла мікроінсульт, втратила слух на одне вухо, страждає від сильного головного та серцевого болю. Попри неодноразові звернення, вона не отримує належної медичної допомоги.
Кримськотатарський Ресурсний Центр системно висвітлює питання незаконних затримань громадян України на окупованих територіях та наголошує: вся відповідальність за життя і здоров’я політв’язнів лежить на росії як державі-агресорі.
КРЦ вимагає від окупаційних органів негайного надання необхідної медичної допомоги Ірині Данилович та іншим незаконно утримуваним особам. Ми також звертаємося до української влади й міжнародної спільноти з закликом активізувати зусилля у пошуку реальних механізмів звільнення політичних в’язнів — як на території рф, так і на тимчасово окупованих територіях України — із залученням міжнародних інституцій та партнерів.