Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв під час пресконференції щодо презентації Аналізу порушень прав людини в окупованому Криму за І квартал 2026 року наголосив на необхідності включення цивільних заручників до процесів обміну та підкреслив системний характер насильницьких зникнень на тимчасово окупованих територіях.
За його словами, представлені під час заходу історії трьох цивільних — Олександра Осадчого (Крим), Віктора Бондаренка (Запорізька область) та Олександра Бабича (Херсонська область) — демонструють типову модель дій окупаційної влади: викрадення, утримання без офіційних обвинувачень, повна ізоляція від родин і приховування місця перебування.
«Ми сьогодні почули три історії трьох людей, і всі ці люди перебувають або перебували в статусі інкомунікадо», — зазначив Барієв.
Він звернув окрему увагу на випадок міського голови Голої Пристані Олександра Бабича, який понад чотири роки утримується без зв’язку з родиною. За неофіційною інформацією, він може перебувати в Таганрозі, однак підтвердження цього досі немає.
Барієв підкреслив, що практика утримання людей у статусі «інкомунікадо» використовується системно — для приховування злочинів, унеможливлення фіксації катувань і тиску на затриманих з метою вибивання потрібних свідчень.
Водночас він наголосив, що всі троє цивільних залишалися на окупованих територіях свідомо — щоб допомагати людям, підтримувати громади, займатися волонтерською діяльністю або зберігати соціальні зв’язки. Саме ця проукраїнська позиція і стала причиною їх переслідування.
Окремо голова КРЦ акцентував на необхідності включення цивільних до обмінів:
«Дуже важливо, щоб серед обмінених були цивільні з окупованих територій. Це не лише питання справедливості, а й сигнал для людей у Криму, Херсонській, Запорізькій областях та інших окупованих регіонах, що держава про них пам’ятає і бореться за їхнє повернення», — наголосив він.
Барієв також закликав родини не зволікати з інформуванням про випадки затримань, адже швидка реакція дозволяє привернути увагу міжнародних організацій і в окремих випадках сприяє звільненню людей.
«Кожна звільнена людина — це доказ того, що ми боремося за кожного громадянина України», — підсумував він.