Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких взяла участь у Форумі «Підтримка постраждалих осіб на шляху до компенсації збитків, завданих війною», який був присвячений практичним аспектам роботи Реєстру збитків для України (RD4U) та ролі громадянського суспільства у забезпеченні доступу постраждалих до механізмів відшкодування.
Під час тематичних секцій Людмила Коротких долучилася до дискусії, присвяченої документуванню та адвокації. Вона представила діяльність Кримськотатарського Ресурсного Центру у цьому напрямку, поділилася досвідом та напрацюваннями у сфері адвокації як на національному, так і на міжнародному рівнях.
У своєму виступі вона наголосила на важливості розширення часових меж фіксації шкоди, завданої російською агресією:
«Як і інші колеги, наголосила на важливості продовження адвокаційної діяльності з розширення часових меж фіксації Реєстром шкоди завданої російською агресією, а саме з 2014 року, разом з тим, чудово усвідомлюємо складність такої зміни, адже це вимагає внесення змін до Статуту Реєстру».
Окрему увагу юристка приділила викликам, з якими стикається КРЦ у процесі документування злочинів, а також труднощам, які виникають у мешканців тимчасово окупованого Криму під час подання заяв до Реєстру.
Спираючись на понад 10-річний досвід роботи організації, Людмила Коротких надала рекомендації щодо оптимізації процесу подання заяв та підвищення ефективності взаємодії з постраждалими.
Також вона звернула увагу на ключові перешкоди у запуску міжнародного компенсаційного механізму. Зокрема, одним із головних викликів залишається ратифікація Конвенції про створення Міжнародної комісії з питань компенсації для України.
«На сьогодні, одним з найбільшим викликом у процесі забезпечення компенсацій є ратифікація Конвенції про створення Міжнародної комісії з питань компенсації для України, що викликає певну обережність у потенційних заявників», — зазначила вона.
За її словами, для набрання чинності Конвенції необхідна ратифікація щонайменше 25 країнами, тоді як наразі її ратифікувала лише Естонія. Водночас Латвія заявила про намір зробити це до кінця року. Крім того, важливою умовою є забезпечення щонайменше 50% загального бюджету Реєстру на 2025 рік за рахунок внесків держав-підписантів.
Підсумовуючи, Людмила Коротких зазначила, що форум підтвердив ключову роль співпраці між державними органами, міжнародними партнерами та громадянським суспільством у забезпеченні права постраждалих на компенсацію.
«Йдеться не лише про збір заяв, а й про системну підтримку постраждалих через адвокацію, юридичні консультації та соціальну допомогу», — підкреслила вона.