За публічного обвинувачення прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя кримського пропагандиста визнано винним у колабораційній діяльності (ч. 6 ст. 111-1 КК України), а також у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії рф проти України з використанням медіа (ч. 3 ст. 436-2 КК України). Про це повідомили на сайті прокуратури АР Крим.
Суд призначив йому покарання у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади й займатися медійною діяльністю строком на 12 років.
Прокурори довели, що 59-річний засуджений — ведучий авторської програми на пропагандистському телеканалі «Крим 24» — публічно підтримував дії окупаційної влади та виправдовував повномасштабне вторгнення рф в Україну. У своїх ефірах він систематично просував проросійські наративи, формував вороже ставлення до України та подавав війну як нібито «визволення від нацизму».
«Суспільне Крим» зазначило, що йдеться про Сергія Веселовського.
Кримськотатарський Ресурсний Центр наголошує, що відповідальність для колаборантів — неминуча. Усі особи, які співпрацюють з окупаційною владою та працюють на легітимізацію російської агресії, обов’язково понесуть відповідальність.
Водночас у суспільстві дедалі частіше звучить запитання: «Що буде із колаборантами?»
Насправді відповідь не може бути однаковою для всіх. Важливо враховувати ступінь і характер колаборації у кожному конкретному випадку.
Чи можна однаково оцінювати: чиновника або військовослужбовця, який присягав на вірність Україні та перейшов на бік окупантів, і лікаря, який давав клятву Гіппократа та продовжує надавати медичну допомогу українцям на тимчасово окупованій території? Які повинні бути дії? Як це можна оцінити?
Наразі багато з цих питань залишаються відкритими та потребують чітких підходів.
Саме тому Кримськотатарський Ресурсний Центр розробив спеціальну методику оцінки ступеня колаборації. Вона є допоміжним інструментом, який дозволяє людям самостійно проаналізувати власну ситуацію та зрозуміти можливі правові й суспільні наслідки своїх дій.
Ця класифікація також може стати важливим інструментом для формування санкційної політики — як для українських державних органів, так і для міжнародних інституцій.