Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв повідомив, що 66-річного Насруллу Сейдалієва, одного з перших заарештованих мешканців Генічеського району у справі батальйону імені Номана Челебіджіхана, нещодавно внесли до списку «екстремістів і терористів» і незаконно етапували з в’язниці міста Мінусінськ до ВК-1 у селі Майма, Республіка Алтай, для продовження відбування покарання.
«Насрулла ага став першим кримським татарином, який опинився у Республіці Алтай», — наголосив Барієв.
За його словами, як зазначають знайомі Насрулли бея, важко було уявити, що в такому віці він опиниться у в’язниці за такою статтею (ст. 208 ч. 2) та ще й на Алтаї. Це просто не вкладається в голові.
Голова Правління КРЦ нагадав, що російська окупаційна влада незаконно заарештувала чоловіка 4 березня 2022 року, коли він приїхав до Криму, щоб побачитися з сином, який там постійно мешкав. 30 листопада 2022 року окупаційний суд Криму оголосив вирок політв’язню та засудив Сейдалієва до 9 років позбавлення волі та одного року адміністративного нагляду.
«Вже 4 рік поспіль Насрулла ага перебуває в місцях несвободи без жодної доведеної провини.
Обвинувачення у цій політично мотивованій справі ґрунтувалося виключно на свідченнях “прихованих свідків” та висновках так званих “експертів”, які системно співпрацюють із російськими силовими структурами. Розгляд справи відбувався з грубими порушеннями норм міжнародного права, але це не завадило окупантам відправити літню людину за ґрати», — наголосив Барієв.
Він також підкреслив, що після етапування з Криму до в’язниці міста Мінусінськ Красноярського краю чоловікові погрожували позбавленням громадянства та навіть депортацією до Узбекистану. При цьому Насрулла ага є громадянином України і, незважаючи на окупацію Генічеського району, в якому він проживав з 1968 по 2022 рік, не отримував російського паспорта. Про яке «позбавлення громадянства» та депортацію йшлося — залишається незрозумілим.
«За час перебування в колонії Мінусінська Насрулла бей втратив близько половини своєї ваги. Стан його здоров’я значно погіршився: розпочалося сильне запалення кісток, постійно підвищувався артеріальний тиск, з’явилися набряки та варикоз на ногах. Медична допомога фактично обмежувалася невідомими препаратами, які йому щодня давали у великій кількості. Політв’язень був змушений їх приймати, оскільки інших ліків не мав, а терпіти постійний біль було нестерпно. Лікар у медсанчастині заявив: “Якщо не будете пити ліки, вам буде тільки гірше, і ніхто потім не допоможе”. Варіант був один: пити безликі препарати й сподіватися на поліпшення стану здоров’я», — підкреслив правозахисник.
За його словами, політв’язень перебував у колонії Мінусінська до 28 серпня 2025 року, після чого мав бути етапований до ВК-1 у селі Майма Республіки Алтай. Протягом кількох місяців рідні нічого не знали про його місцезнаходження. Лише з листа з лікарні Барнаула стало відомо, що стан здоров’я чоловіка настільки погіршився, що замість колонії він місяць провів у лікарні.
«Після так званого лікування Насруллу ага таки відправили до ВК-1 Алтаю. Там про продовження медикаментозного лікування можна було і не мріяти, оскільки всі ліки, які йому було необхідно приймати, були відібрані, а ті, що надсилалися рідними, просто не передавалися політв’язню», — додав голова Правління КРЦ.
Водночас, за останні чотири місяці Насрулла ага жодного разу не був на прогулянці на свіжому повітрі, оскільки в умовах ВК це не передбачено.
«Більше того, в колонії Насруллу ага позбавили можливості носити окуляри, які він носить на постійній основі, оскільки металева оправа на окулярах не допускається в умовах колонії, навіть якщо людина перебуває в одиночній камері», — повідомив Ескендер Барієв.
Він також зазначив, що перший довгоочікуваний лист від політв’язня цього року рідні отримали 14 січня 2026 року.
Після проходження цензури в ньому залишилися лише загальні фрази, проте навіть ці рядки стали підтримкою для близьких, які надзвичайно хвилюються за людину, що перебуває майже за 5 тисяч кілометрів від рідного дому.
«Рідні Насрулли ага сподіваються лише на обмін, оскільки розуміють, що це єдиний шанс врятувати батька від смерті та депортації в невідомому напрямку», — резюмував правозахисник.