20 січня 2026 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі «Бекірова та інших проти росії», яка стосується порушення права на мирні зібрання в окупованому Криму. Про це повідомила Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ).
Справа об’єднала 43 заяви, позивачами у яких виступили 66 осіб, які на момент подій проживали на території окупованого півострова. Це перше рішення ЄСПЛ по суті в індивідуальних справах, пов’язаних зі збройним конфліктом між Україною та російською федерацією щодо подій у Криму після 2014 року.
Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких, коментуючи рішення суду, зазначила:
«Рішення у справі «Бекірова та інших проти росії» є логічним продовженням заявленої позиції ЄСПЛ щодо розгляду так званих кримських справ, яка полягала у тому, що розгляд індивідуальних скарг буде після винесення рішення у міждержавній. Нагадаю, що ЄСПЛ виніс фінальне рішення у міждержавній справі «Україна проти росії» щодо Криму в червні 2024 року, а вже у першій половині 2025 року розпочав комунікацію в індивідуальних справах».
Вона також нагадала про подальші процесуальні кроки суду в індивідуальних справах, зокрема тих, які супроводжує КРЦ.
«Зокрема, у жовтні 2025 року ЄСПЛ офіційно повідомив про початок комунікації у справах, 17 з яких супроводжує КРЦ, проти росії, що стосуються незаконної заборони у 2016 році окупаційною владою Меджлісу кримськотатарського народу. До речі, 21 січня 2026 збігає термін, встановлений Судом, на представлення своєї позиції росією у цих справах», — підкреслила Коротких.
За словами юристки КРЦ, справа «Бекірова та інших проти росії» є об’єднаною і охоплює численні епізоди переслідувань за мирні зібрання:
«Справа «Бекірова та інших проти росії»— це об’єднана справа з 43 заяв, яка стосується порушення окупаційною владою права на мирні зібрання здебільшого щодо кримських татар по різним епізодам у період з 2014 по 2017 роки».
Вона уточнила, що йдеться, зокрема, про протести 3 травня 2014 року на адміністративній межі з Кримом з метою зустрічі лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, заходи з вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, акції до Дня Незалежності України, протести проти окупації Криму, а також акції підтримки під час так званих обшуків у різних населених пунктах півострова.
Коментуючи правову оцінку суду, Людмила Коротких наголосила:
«Європейський суд з прав людини чітко встановив, що дії російської окупаційної влади щодо обмеження права на мирні зібрання були незаконними та порушили статтю 11 Європейської конвенції з прав людини».
Крім того, за її словами, суд також визнав порушення низки інших статей Конвенції.
«Разом з тим, ЄСПЛ, спираючись на свою позицію у міждержавній справі, задовільнив скарги деяких із заявників щодо порушення статей 5 та 6 Конвенції, а саме незаконного позбавлення волі, оскільки воно відбувалося відповідно до російського законодавства, та порушення права на справедливий суд, оскільки «суди» в Криму не є законними», — наголосила Людмила Коротких.
Юристка КРЦ також звернула увагу на питання справедливої сатисфакції та значення цього рішення в контексті майбутніх репарацій:
«Також важливо звернути увагу, що всім заявникам, які запросили справедливу сатисфакцію, вона була присуджена, і Суд зобов’язав росію виплатити її протягом трьох місяців, а після спливу цього терміну на ці суми буде нараховуватися пеня».
Вода додала, що хоч росія і відмовляється виконувати рішення ЄСПЛ після її виключення з Ради Європи, такі рішення важливі в контексті формування механізмів репарацій.
«Окрім згаданих 17 справ щодо заборони Меджлісу кримськотатарського народу, КРЦ супроводжує й інші індивідуальні справи щодо порушення прав в окупованому Криму. Усі ці справи мають єдину мету — встановити відповідальність та домогтися правосуддя для кримських татар та інших постраждалих від окупаційної влади», — резюмувала Коротких.