Вже більше року родина Андрія Дубущака, мешканця села Новоолексіївка Херсонської області, не має жодної інформації про його місцезнаходження після затримання окупаційними структурами рф. Чоловік зник ще у листопаді 2024 року після перебування в СІЗО місті Таганрог.
Андрій Дубущак народився у Генічеську, однак усе своє життя прожив у Новоолексіївці. Там він одружився, створив сім’ю, побудував будинок і виховував чотирьох дітей, троє з яких є неповнолітніми. Незважаючи на окупацію, Андрій вирішив залишитися у рідному селі, де працював таксистом та займався пасажирськими перевезеннями по Україні та за її межами.
15 листопада 2024 року Андрій зник безвісти в місті Таганрог у росії, безпосередньо після перебування в слідчому ізоляторі. Повертаючись із Варшави разом із напарником через Мінськ, Ростов та Маріуполь, він був затриманий бойовиками так званої ДНР на пропускному пункті Мангуш і доправлений до СІЗО м. Таганрог.
Під час перебування в ізоляторі Дубущак востаннє зміг зателефонувати своєму 76-річному батькові, повідомивши, що його та напарника затримали нібито на 14 діб для «з’ясування обставин».
У СІЗО Таганрога Андрій та його товариш Руслан утримувалися разом в одній камері протягом двох тижнів. Після цього чоловіків розділили та по черзі відвели на поліграф. За словами Руслана, після повернення Андрія до камери він перебував у вкрай пригніченому стані.
Згодом обох чоловіків нібито вивели для повернення особистих речей і звільнення. Руслан отримав свої речі та був відпущений, однак на запитання про місцезнаходження Андрія співробітниця СІЗО повідомила, що той «п’ять хвилин тому забрав речі й покинув територію». Водночас за воротами ізолятора Андрія не було.
Рідні зниклого особисто їздили до Таганрога, намагаючись з’ясувати його долю, однак у всіх установах їм відповідали, що чоловіка «звільнили» і він у них не перебуває. Після повернення додому родина подала заяву до окупаційних правоохоронних органів у Генічеську, однак станом на сьогодні жодної інформації про місцезнаходження Андрія Дубущака немає.
За наявною у Кримськотатарського Ресурсного Центру інформацією, Андрія могли затримати за звинуваченням у причетності до «справи батальйону імені Номана Челібіджіхана».
Наголошуємо, що подібний «стиль» затримань, а саме: із повною ізоляцією людини від зовнішнього світу, відсутністю інформації для рідних та запереченням факту утримання — є типовою практикою окупаційних структур російської федерації.
Нагадаємо, за період окупації Криму Кримськотатарський Ресурсний Центр зафіксував 31 жертву насильницьких зникнень, 18 з яких — представники корінного кримськотатарського народу.