У вівторок, 2 грудня, у Києві відбувся перший в історії незалежної України Конгрес корінних народів. Цей масштабний захід став важливим майданчиком для діалогу, спрямованого на зміцнення державної політики щодо корінних народів, захист їхніх прав, збереження культури, мови та ідентичності, а також на вироблення спільних рішень щодо майбутнього Криму та інших окупованих територій.
До заходу долучилися понад 150 учасників, серед яких — представники корінних народів України: кримські татари, караїми та кримчаки, представники органів державної влади, українські й іноземні експерти, військові, журналісти та активісти.
Корінні народи України є малочисельними народами, зокрема:
- кримські татари — близько 300 тисяч осіб,
- караїми — близько 1 200 осіб,
- кримчаки — близько 400 осіб.
Саме тому державна політика щодо їхньої підтримки, відновлення прав та захисту ідентичності є надзвичайно важливою.
Організаторами Конгресу виступили Державна служба України з етнополітики та свободи совісті спільно з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Меджлісом кримськотатарського народу, Кримськотатарським Ресурсним Центром, Спілкою караїмів України та представниками кримчаків.
Конгрес корінних народів України урочисто відкрив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. У своєму зверненні він підкреслив історичність події та її вагоме значення для формування державної політики щодо корінних народів.
«Ми маємо не лише реагувати на виклики, а й формувати сучасну державну політику, що гарантує захист прав і свобод корінних народів — кримських татар та споріднених їм караїмів і кримчаків. У 2021 році, за ініціативи президента України, наша держава зробила принциповий крок, ухвалюючи закон «Про корінні народи України», прийняття якого ми домагалися майже 30 років», — наголосив Джемілєв.
Він також акцентував, що ухвалення законодавчої основи — лише перший етап, адже попереду стоїть завдання створити дієві механізми реалізації прав корінних народів, особливо в контексті майбутньої деокупації Криму.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко звернувся з вітальним словом до учасників Конгресу, наголосивши на важливості державної підтримки корінних народів України. Він підкреслив, що парламент і надалі залишатиметься партнером і захисником їхніх прав, забезпечуючи необхідні ресурси, законодавчі рішення та сталу співпрацю з Меджлісом кримськотатарського народу та представниками інших народів.
«На жаль, проблеми корінних народів України почалися не чотири роки тому і навіть не у 2014-му. Всі ми пам’ятаємо шалений натиск росії на Крим та події 90-х років. Як би не хотілося комусь у кремлі чи інших російських кабінетах, правда одна: Крим — це Україна», — зазначив Перший віцеспікер.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський у своєму вступному слові окреслив історичну місію заходу та значення корінних народів у формуванні української державності.
«Я хочу нагадати, що є народи, які займають дуже мало місця на карті, але дуже багато місця в історії. Від цієї історії паморочиться в голові, коли ми уявляємо собі, що про безліч народів, які йшли з кримськими татарами, караїмами, кримчаками цією кримською землею, залишилися тільки рядки в підручниках з археології — а кримські татари, караїми, кримчаки йдуть і йтимуть по цій землі. Тому нам слід зробити все належне, щоб ці народи не просто зберегли своє буття, свою історію, свою культуру, а й розвивали її».
Також на відкритті виступили Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко, Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Крістоф Камп, Голова Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України Тігран Хачатрян та голова громадської організації «Рада національних спільнот України» Ашот Аванесян.
Програма Конгресу була побудована навколо п’яти тематичних панелей, кожна з яких висвітлювала ключові аспекти сучасної політики щодо корінних народів України:
- «Загрози корінним народам України у контексті російської збройної агресії»
- «Кримські татари, караїми та кримчаки — на захисті України»
- «Закон про корінні народи України: запорука реалізації прав корінних народів України»
- «Голос корінних народів України у світі: від локальної боротьби до глобального визнання»
- «Матеріальна та нематеріальна культурна спадщина корінних народів України: виклики збереження в умовах російської агресії»
На початку другої панелі відбулося урочисте вручення державних відзнак військовослужбовцям та волонтерам, кримським татарам Усеіну Бекірову, Едему Баснаєву, Еміне Емерсалієвій та Снаверу Сейтхалілєву, які отримали нагороду Президента України «За оборону України».
Після церемонії нагородження учасникам Конгресу представили трейлер фільму КРЦ «Кримські Аскери», присвяченого внеску кримськотатарського народу в російсько-українську війну.
Загалом спікери панелей говорили про системні загрози з боку рф, необхідність формування чіткої державної політики щодо корінних народів, посилення міжнародного голосу кримських татар, караїмів і кримчаків, а також про майбутнє Криму після деокупації — від безпеки й правових гарантій до збереження та відродження культурної спадщини.
Один із організаторів Конгресу, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, коментуючи захід, наголосив на значенні першої події такого масштабу для корінних народів України та для державної політики в цій сфері.
«Сьогодні в Україні вперше відбувається Конгрес корінних народів України. Це дійсно дуже важливо, тому що на цьому Конгресі ми намагаємося не тільки продемонструвати, що в Україні є корінні народи, а й проговорити про їхні проблеми. Але, в тому числі, і пошукати шляхи вирішення цих питань.
Дійсно, ми говоримо і про миробудування, перемовини, в яких мають бути суб’єктними представники корінних народів. Ми говоримо про імплементацію закону про корінні народи, завдяки якому може бути реалізація прав корінних народів України. Ми говоримо і про культурну спадщину, яку треба захищати в умовах російської агресії.
Ми говоримо і про вплив, і про загрозу російської агресії для корінних народів. І тому за один день ми дійсно все це не зможемо проговорити і не зможемо все це вирішити. Але це початок для того, щоб більше дізналися в українському суспільстві і за межами України про корінні народи України».
Ескендер Барієв підкреслив, що Конгрес має стати платформою для формування актуальної політики щодо корінних народів та просування їхніх прав як в Україні, так і на міжнародній арені. Він також зазначив, що системні питання — від мови та культурної спадщини до безпеки та майбутньої деокупації Криму — потребують широкого суспільного обговорення та довгострокових рішень.
Під час закриття Конгресу модератори представили спільну резолюцію корінних народів України, яка охоплює ключові вимоги як на національному, так і на міжнародному рівнях.
На внутрішньодержавному рівні учасники наполягають на повному впровадженні Закону України «Про корінні народи України», офіційному визнанні їхніх представницьких органів, зокрема Меджлісу кримськотатарського народу, а також на розробці та реалізації національної стратегії сталого розвитку корінних народів України.
У міжнародному вимірі корінні народи України звертаються по підтримку у гарантуванні їхніх прав в умовах російсько-української війни та закликають забезпечити регулярний моніторинг їх дотримання. Резолюція також містить заклик до ООН та ОБСЄ ініціювати спеціальні плани дій і гуманітарного реагування, а також створити спільні міжнародні програми культурної, економічної та гуманітарної підтримки.
Ми щиро вдячні усім причетним до проведення першого Конгресу корінних народів України, адже вони — це не просто народи, а жива пам’ять і невід’ємна частина історії та ідентичності країни. Саме вони зберігають спадщину, яку росія системно намагається викривити та знищити століттями.