Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких підбила підсумки своєї участі у глобальній кліматичній конференції COP30, що цьогоріч проходить у бразильському Белені. Вона зосередила увагу на перемовинах щодо статті 6 Паризької угоди, правах корінних народів та проблемних організаційних рішеннях, які спричинили протести.
Під час цьогорічного COP30 юристка КРЦ зазначила, що її робота була сфокусована на ключовому напрямі міжнародних перемовин — функціонуванні статті 6 Паризької угоди, яка визначає правила міжнародного карбонового ринку.
«Цьогоріч в основному сфокусувалась на перемовинах щодо статті 6 Паризької угоди, яка стосується міжнародного карбонового ринку та співпраці між державами у сфері скорочення викидів», — зазначила Людмила Коротких.
За її словами, зараз точаться інтенсивні дискусії щодо прозорості, запобігання «подвійному зарахуванню» викидів та створення механізмів, які реально працюватимуть на кліматичні цілі, а не формальну звітність.
У своїй оцінці вона нагадує, що фундамент цього ринку був частково закладений у попередні роки: уже існують домовленості щодо обліку одиниць скорочення, їхнього продажу між країнами, міжнародного реєстру та критеріїв «справжніх скорочень».
Переходячи до значення цих рішень для України, Коротких підкреслює важливість встановлення чесних і зрозумілих правил.
«Для України це питання має особливе значення, адже нашій державі критично потрібні чесні, прозорі і зрозумілі правила, що відкривають можливість залучати фінансування через кліматичні інструменти», — наголошує вона.
Для корінного кримськотатарського народу, додає юристка, не менш важливо, щоб такі механізми не порушували права людей та не загрожували доступу до земель і природних ресурсів.
«Ці механізми мають включати захист прав корінних народів на всіх етапах», — підкреслила вона.
Паралельно з перемовинами делегація брала участь у численних зустрічах, які, за словами Коротких, уже переросли в конкретні домовленості про майбутні ініціативи.
Втім, загальна атмосфера на COP30 викликала суперечливі враження. Юристка звернула увагу на те, що конференція, попри заявлений фокус на реалізації, поки не продемонструвала достатніх результатів.
«Попри гучні заяви про те, що це COP реалізації та дій, поки все ще чекаємо на такі рішення», — каже вона.
Особливе занепокоєння викликала ситуація з доступом корінних народів до самої конференції. Хоча COP30 оголошували “СОРом корінних народів”, численні представники так і не змогли пройти акредитацію, через що організували мирні акції протесту.
«Протестувальники не несли жодної загрози учасникам конференції. Вони виступають проти системи, яка не хоче їх чути, не проти людей», — нагадує юристка.
Вона також звернула увагу на поверхневе висвітлення цієї ситуації в українських медіа, адже, з огляду на власний досвід боротьби за свободу, Україна мала б глибше розуміти значення протесту та право корінних народів бути почутими.
Завершуючи, Коротких зазначає, що остаточні результати COP30 очікуються до кінця тижня, а перемовини будуть продовжені вже наступного року в Анталії.
«Вдячна UN Voluntary Fund for Indigenous Peoples за можливість взяти участь СОР30», — додала вона.