16 листопада світ відзначає Міжнародний день всесвітньої спадщини — дату, присвячену ухваленню у 1972 році Паризької конвенції ЮНЕСКО про охорону об’єктів культурної та природної спадщини.
Цей день нагадує людству про відповідальність за збереження історичних пам’яток, природи та традицій для наступних поколінь.
Однак для окупованого Криму ця дата щороку стає нагадуванням про інше — про цілеспрямоване знищення унікальної культурної спадщини півострова російською федерацією. Окупаційна влада системно проводить політику культурного етноциду: пам’ятки нищать фізично, спотворюють під виглядом «ремонту», змінюють їхнє історичне значення або повністю позбавляють доступу до них.
Найбільш показовим є випадок із Ханським палацом у Бахчисараї — єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури XVI століття. Під прикриттям «важливих реставраційних робіт» окупанти фактично нищать пам’ятку:
- роботи проводяться без дотримання технологій;
- автентичні елементи замінюють сучасними матеріалами;
- стіни вже тримаються на тимчасових підпірках;
- усі експонати зберігаються у неприйнятних умовах;
- окупанти також продовжують проводити там незаконні розкопки.
Світові показують картинку «турботи», але насправді пам’ятник руйнується на очах. Тепер Ханський палац уже не може увійти до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, тому що автентичність споруди порушена.
Крім того, в Акмєсджіті (Сімферополі) на місці палацового комплексу Калги-султана, а також на території мечеті Менглі Герая окупанти розпочали незаконне будівництво. Фундамент святині було зруйновано, як і інші історичні конструкції. Таким чином, об’єкт, що мав глибоке релігійне та історичне значення для кримських татар, повністю стертий з карти міста.
Ще одним прикладом масштабного знищення культурної спадщини став Херсонес Таврійський — пам’ятка світового значення. Російські археологи зруйнували історичні шари, вивезли цінні артефакти до рф, а на місці розкопок спорудили відкритий театр.
Під загрозою також опинилися Азізи та Чешмелер — важливі елементи кримськотатарської культурної спадщини, що сьогодні занепадають через бездіяльність чи навмисні дії окупаційної влади.
Окремий напрям руйнування — атака на нематеріальну культурну спадщину, зокрема традиційні види господарювання. Наразі, у зв’язку із окупацією Криму та розміщенням військових баз, обмежено доступ до лісових масивів на території Криму, що є перешкодою для збереження і розвитку такого традиційного й унікального виду господарювання кримських татар, як чаїрне садівництво. Чаїрні ліси — це давня історична традиція Криму.
Крім того, росія продовжує багатовікову практику русифікації через перейменування географічних назв Криму:
- Акмєсджіт – Сімферополь;
- Ак’яр – Севастополь;
- Ічкі – Совєтський тощо.
Ці історичні топоніми — важливий елемент нематеріальної спадщини, що відображає тисячолітній зв’язок народу з його землею.
У день, коли світ говорить про необхідність берегти культурну спадщину, Крим залишається місцем її системного знищення.
Кримськотатарський Ресурсний Центр наголошує, що руйнування культурної спадщини у Криму є частиною свідомої політики росії, спрямованої на знищення ідентичності корінних народів України.
Саме тому критично важливо продовжувати фіксувати кожен акт руйнування, інформувати міжнародні інституції та домагатися притягнення росії до відповідальності за культурний етноцид на окупованому півострові.