У Києві в Музеї Ханенків відбулася презентація Антології кримськотатарської музики «QIRIM NAĞMELERİ», автором якої є Джеміль Каріков — Заслужений діяч мистецтв України, видатний кримськотатарський композитор, музикант-фольклорист, педагог і дослідник традиційної музичної спадщини свого народу. У заході взяли участь Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв та менеджерка КРЦ Зарема Барієва.
«Усе своє життя Джеміль агъа присвятив кримськотатарській культурі: відродженню автентичної музики, забутих інструментів та збереженню музичної пам’яті кримських татар», — зазначила Зарема Барієва.
За її словами, композитор очолював ансамбль «Хайтарма», був головним диригентом оркестру Кримськотатарського театру, заснував ансамбль традиційної музики «Maqam». Завдяки його роботі вдалося відродити десятки майже втрачених творів ханського періоду та старовинних інструментів, серед яких: са̀з, баглама, сантур, най, кеменче, зурна та інші. Джеміль Каріков є також автором аранжування національного гімну кримських татар для хору та симфонічного оркестру, автор музики до низки театральних вистав, у тому числі «Алім», «Айненни».
«250-річна окупація Криму росією завдала істотної шкоди нашій музичній культурі. Йдеться не тільки про позбавлення можливості розвитку самої музики, а й її повноцінного вивчення, збереження та передачі академічних знань наступним поколінням кримських татар», — підкреслила вона.
Барієва нагадала, що протягом століть російська влада знищувала умови природного розвитку кримськотатарської музики, закривала музичні школи, переслідувала виконавців і діячів культури. Після депортації 1944 року кримськотатарська музика взагалі була під забороною.
«Однак кримськотатарська музика не тільки збереглася, але й стала найважливішим інструментом збереження ідентичності та ненасильницької боротьби за свої права», — наголосила менеджерка КРЦ.
Вона зазначила, що фольклор корінного народу України завжди був носієм історичних подій, сприяв збереженню мови, патріотичному вихованню та самоорганізації кримськотатарського національного руху.
«Не всі знають, що багато всесвітньо відомих композиторів — М. Римський-Корсаков, А. Спендіаров, М. Глінка, А. Глазунов, А. Бородін та ін. — використовували конструкції кримськотатарської музики у своїх творах. Однак через усі історичні події не розвивалася сама теорія кримськотатарської музики», — зауважила Барієва.
За її словами, 65-річний маестро Джеміль Каріков зробив великий внесок у розвиток теорії кримськотатарської музики, що дозволить не лише представникам корінного народу, а й українським та зарубіжним композиторам вивчати й виконувати кримськотатарські твори.
«В умовах російсько-української війни та загрози збереження нематеріальної культурної спадщини необхідно, щоб кримськотатарська музика, а зокрема, кримськотатарська “Хайтарма”, була внесена до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО», — наголосила вона.
Наприкінці Зарема Барієва подякувала всім, хто долучається до збереження кримськотатарської культури:
«Дякую всім, хто розвиває, і всім, хто допомагає відновлювати та зберігати нашу культуру в цей непростий час».
