«Якщо ми залишимо без уваги Крим — ми приречемо десятки тисяч людей, які там потерпають, залишитися без голосу, без документування їх втрат» — Ескендер Барієв про Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України

3 Листопада, 2025

Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв закликав залучити окупований Крим до роботи Реєстру збитків, завданих агресією росії проти України.

«Створено Реєстр збитків, завданих агресією росії проти України, як інструмент фіксації збитків, втрат і ушкоджень, завданих російською агресією на території України. Проте маю констатувати: участь окупованого півострова Крим у цій роботі — відсутня», — зазначив Барієв.

Він наголосив, що Крим має бути включений у цей процес, адже саме там тривалий час фіксуються порушення прав людини, вилучення майна, викрадення людей, тиск на корінні народи.

«Крим — це територія, де йдуть тривалі порушення прав людини, вилучення майна, викрадення людей, тиск на корінні народи. Це означає, що збитки, завдані тут, також мають бути належно зафіксовані в Реєстрі», — наголосив він.

За словами правозахисника, активна участь Криму у цьому механізмі необхідна з трьох причин — для справедливості, майбутньої відбудови та збереження суспільної пам’яті:

  1. Кожна людина, кожна сім’я, кожен бізнес, кожен об’єкт мають право, щоб їхні збитки були визнані. Крим має великий досвід з корінним кримськотатарським народом, який під час депортації був повністю розграбованим, але так і не отримав ні копійки компенсації від країни-злочинця;
  2. Реєстр стане одним із перших кроків до міжнародного механізму компенсацій;
  3. Документування збитків — це також документування історії окупації, репресій, порушень прав.

Він також визначив практичні кроки, які необхідно здійснити вже зараз:

  1. Залучити мешканців Криму (фізичних та юридичних осіб) до подання заяв про збитки: майно, бізнес, житло, репресії, переслідування;
  2. Забезпечити доступ до інформації про те, як подається заява до Реєстру: які документи, які докази, у якій формі;
  3. Координувати роботу з представницьким органом корінного народу – Меджлісом кримськотатарського народу,Кримськотатарським Ресурсним Центром – правозахисною організацією корінного народу та іншими правозахисними організаціями, ініціативами кримськотатарського народу, юристами, щоб максимально охопити територію і мешканців Криму;
  4. Вимагати, щоб робота Реєстру була прозорою, доступною, з урахуванням специфіки Криму: окупація, переслідування, відсутність доступу для багатьох людей.

Він звернувся і до міжнародних партнерів, закликавши їх не ігнорувати Крим як окрему категорію збитків і репресій.

«Держави-учасниці Реєстру, міжнародні гуманітарні і правозахисні організації не мають ігнорувати Крим як окрему категорію збитків і репресій. Треба враховувати, що на Крим припадають спеціальні обставини: незаконна окупація, переслідування корінного народу, викрадення, апеляція до міжнародного права», — наголосив він.

У підсумку Барієв підкреслив, що Реєстр збитків — це не просто бюрократичний механізм, а інструмент відновлення справедливості та документування злочинів окупації.

«Реєстр збитків — це не просто бюрократичний механізм. Це — механізм відновлення справедливості, визнання шкоди, підготовки до майбутнього. Якщо ми залишимо без уваги Крим — ми приречемо десятки тисяч людей, які там потерпають, залишитися без голосу, без документування їх втрат», — зазначив він.

«Необхідно мешканцям Криму, правозахисникам, громадським організаціям, державним структурам — об’єднати зусилля! Реєструвати збитки, подавати заяви, документувати факти! Не можна, щоб Крим залишився “за кадром” механізму, який покликаний служити всій Україні», — підсумував Ескендер Барієв.