Від початку окупації Криму росія цілеспрямовано переслідує кримських татар — народ, який не визнав дії рф, підтримав Україну та залишився вірним принципам міжнародного права. Про це в інтерв’ю LVIV MEDIAрозповів Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
«Репресії проти кримських татар почалися тому, що представницький орган кримськотатарського народу і самі кримські татари повністю ігнорували той “референдум” і зайняли проукраїнську позицію — позицію міжнародного права», — пояснив Барієв.
За його словами, спочатку окупанти намагалися домовитися, але, зрозумівши, що кримські татари не піддадуться, перейшли до залякувань і тиску.
«Вони почали шукати різні механізми, щоб впливати або залякувати кримських татар, щоб робити заміщення населення. Те саме, що вони робили, починаючи з 1783 року, коли анексували Крим», — зазначив правозахисник.
Першими жертвами стали учасники подій 26 лютого 2014 року — акції на підтримку єдності України, а також ті, хто 3 травня намагався зустріти на адмінкордоні лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва.
«Далі вони активно почали використовувати заборону “Хізб ут-Тахрір” для переслідування людей, які навіть не мають відношення до цієї організації, але є більш віруючими. І почали давати їм великі терміни покарання», — розповів Барієв.
За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, зараз за «справою Хізб ут-Тахрір» у місцях несвободи перебувають понад 125 політв’язнів.
Правозахисник додав, що після 2022 року росія ще більше посилила своє «законодавство» і почала використовувати нові статті — про шпигунство, співпрацю з іноземними державами та участь у «батальйоні імені Номана Челебіджіхана».
«Ми бачимо нові інструменти для подальшого переслідування наших співвітчизників. Якщо раніше затримували переважно чоловіків, то тепер вони почали переслідувати й жінок — спочатку штрафи, потім адмінарешти, а зараз уже відкривають кримінальні справи», — підкреслив Барієв.
Сьогодні у місцях несвободи перебуває 38 жінок-політувʼязнених: 23 у СІЗО, 15 — у колоніях.
«З них 11 були у статусі інкомунікато — їх викрадали, і про них не було жодної інформації. Завдяки роботі Кримськотатарського Ресурсного Центру вдалося встановити місця їхнього утримання і домогтися визнання цього навіть з боку ФСБ», — розповів він.
Серед утримуваних — жінки різного віку, від молодих матерів до літніх.
«Понад 15 жінок — до 35 років. Три політувʼязнені – старші 60. Найстаршій — 70 років. Вони не зважають ні на те, скільки років, ні на те, скільки дітей, ні на те, що це жінки», — наголосив Барієв.
Він також згадав випадок з Есмою Німетулаєвою — кримською татаркою, яку затримали у жовтні. Її чоловік, Ремзі Німетулаєв, уже є політв’язнем.
«Коли після обшуку забирали Есму, один із представників ФСБ сказав її батькам: “Оформлюйте опікунство, або дітей заберемо в дитячий будинок”. І це — не поодинокий випадок», — розповів правозахисник.
За його словами, нині в окупованому Криму є навіть випадки, коли в місцях несвободи утримують цілими родинами — матір і доньку, батька і сина, трьох братів.