У понеділок, 13 жовтня, у Варшаві (Польща) Кримськотатарський Ресурсний Центр провів сайд-івент «Расова дискримінація на окупованих територіях України як системна проблема людського виміру» в рамках Варшавської конференції з людського виміру.
Захід був присвячений аналізу системної політики расової дискримінації та репресій проти колективних прав корінних народів, а також прав їхніх представників на тимчасово окупованих територіях України.
Спікерами виступили:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Борис Бабін – експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру, професор Державного університету «Київський авіаційний інститут»;
Фадме Бєлялова – сестра політичного в’язня Мамута Бєлялова;
Наталія Флуріс – сестра викраденого в Криму Анатолія Кобзаря;
Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Модераторка: Людмила Коротких – юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Менеджерка з комунікацій Тетяна Савчук представила реальну ситуацію з правами людини в окупованому Криму, навівши дані про системні репресії, політичні переслідування та нові небезпечні тенденції, зафіксовані КРЦ. За її словами, найбільше від цих репресій страждає саме корінний кримськотатарський народ.
«За час окупації ми зафіксували 455 політичних в’язнів і переслідуваних за кримінальними “справами”, серед яких 258 — представники кримськотатарського народу. Сьогодні у місцях несвободи утримуються 298 людей, з них 164 — кримські татари», — наголосила вона.
Вона також відзначила нові форми репресій, серед яких позбавлення політв’язнів Криму громадянства рф, поширення практики катувань і психологічного тиску, а також обговорення відновлення смертної кари в росії як інструменту залякування.
«Те, що сьогодні відбувається у Криму, — це системний наступ на права людини, на ідентичність і гідність цілого народу. Ми закликаємо міжнародну спільноту продовжувати моніторинг ситуації, посилювати санкційний тиск і вимагати звільнення всіх політичних в’язнів», — додала представниця КРЦ.
За усіма цифрами та статистичними рядками стоять долі цілих сімей. Саме тому у заході взяли участь родичі політичних в’язнів Криму.
Фадме Бєлялова, сестра незаконно засудженого в Криму Мамута Бєлялова, розповіла історію його переслідування та нелюдського поводження з боку окупаційної влади.
«Коли цей вирок було оголошено, за ґратами опинився не лише мій брат — разом із ним засудили й усю нашу родину. Для нас це трагедія, біль, із яким ми живемо щодня», — сказала вона.
Фадме Бєлялова зазначила, що Мамута затримали у вересні 2022 року в місті Феодосія та безпідставно звинуватили у замаху на життя так званого “міністра курортів і туризму Республіки Крим”. На момент арешту йому було лише 23 роки, і він не мав жодного стосунку до інкримінованого злочину. Попри це, окупаційна влада застосовувала до нього тортури — побиття, підключення до електричного струму, психологічний тиск і погрози зґвалтуванням, змушуючи визнати провину.
«Я дуже хочу вірити, що мій брат витримає всі ці випробування. Єдина надія — це обмін. Тому я прошу міжнародну спільноту допомогти Україні звільнити політичних в’язнів, які нині є заручниками Кремля», — звернулася вона до учасників заходу.
Під час сайд-івенту виступила і Наталія Флуріс, сестра викраденого в окупованому Криму Анатолія Кобзаря. Вона поділилася історією його зникнення та закликала міжнародну спільноту сприяти звільненню політичних в’язнів.
«Після його затримання в квартирі провели обшуки, забрали документи і пообіцяли повідомити подробиці найближчим часом. Але жодної інформації ми не отримали. Усі так звані правоохоронні органи Криму запевняли, що такої людини у них немає. Це найстрашніше — жити у повному незнанні, де твій рідний брат», — розповіла вона.
Лише напередодні сайд-івенту, за підтримки КРЦ, родина дізналася, що Анатолій Кобзар живий, але звинувачений у “державній зраді”. Йому загрожує від 20 років до довічного ув’язнення.
Наталія закликала міжнародну спільноту сприяти звільненню всіх політичних в’язнів Криму та допомогти Україні відновити суверенітет над окупованими територіями.
Ескендер Барієв розповів про заборону Меджлісу кримськотатарського народу, триваючі репресії проти його членів та виклики, з якими стикається Україна у забезпеченні правового та політичного визнання Меджлісу як представницького інституту відповідно до національного та міжнародного права.
«Один із перших обшуків у 2014 році відбувся в моєму домі, а також у деяких членів регіональних і місцевих меджлісів. Але на цьому окупанти не зупинилися — вони почали масові арешти. Через тюрми вже пройшли двоє заступників Голови Меджлісу кримськотатарського народу — Ахтем Чийгоз та Наріман Джелял. Кримінальні справи було відкрито проти мене, Голови Меджлісу Рефата Чубарова, заступника голови Ільмі Умерова та інших членів Меджлісу. Також порушували адміністративні справи, накладали штрафи та застосовували арешти», — зазначив він.
За словами Барієва, коли у 2022 році розпочалася повномасштабна агресія і російські війська захопили частини Херсонської та Запорізької областей, окупанти почали переслідувати і там представників регіональних та місцевих меджлісів.
«Сьогодні кілька членів регіональних та місцевих меджлісів, зокрема Насрулла Сейдалієв, який є заступником голови Херсонського регіонального меджлісу, перебувають у місцях несвободи. За нашими підрахунками, нині щонайменше п’ятеро представників Херсонського регіонального меджлісу утримуються під вартою», — підкреслив він.
Експерт наголосив, що Україні дуже важливо продовжувати розвивати позитивні зміни, які розпочалися після 2014 року у сфері захисту прав корінних народів. Було ухвалено Закон України «Про корінні народи», однак для того, щоб цей закон не залишався лише декларацією, необхідно забезпечити його повну імплементацію.
«Ми активно працюємо над цим процесом. Проте й досі, відповідно до закону, не закріплено правовий статус Меджлісу кримськотатарського народу Кабінетом Міністрів України. На це потрібно звернути увагу та спільно працювати над вирішенням цього питання», — додав Барієв.
Крім того, він наголосив, що важливо, аби в межах ОБСЄ був напрацьований план дій щодо захисту прав корінних народів у регіоні. Це дозволить своєчасно реагувати на виклики, які постають перед корінними народами України, а також народами, що проживають у російській федерації.
Борис Бабін у своєму виступі проаналізував міжнародні процеси протидії расової дискримінації в окупованому Криму та їх значення для збереження міжнародного порядку. Він наголосив, що справи захисту представницьких структур кримськотатарського народу стають ключовим прецедентом у міжнародних судових інстанціях, оскільки стосуються колективних прав корінних народів на збереження власного існування та суб’єктності.
«Російський режим злочинно заборонив діяльність не тільки Меджлісу кримськотатарського народу, але й усій системи етнічного самоврядування кримських татар використовуючи це як інструмент тиску, мови ненависті та расизму проти корінного народу. Саме тому ми послідовно захищаємо представницькі органи кримськотатарського народу у міжнародних інституціях, зокрема у багаторічних комплексних процесах у Європейському суду з прав людини, де тепер відбуваються вагомі позитивні зрушення», — зазначив Борис Бабін.
Людмила Коротких у підсумку наголосила на важливості притягнення до відповідальності всіх причетних до порушень прав людини в окупованому Криму.
«Системна дискримінація кримських татар — це порушення не лише індивідуальних, а й колективних прав, що визнано Європейським судом з прав людини. Саме тому питання відповідальності має стояти в центрі уваги міжнародної спільноти. Необхідно запроваджувати персональні санкції проти тих, хто організовує й реалізує політику репресій. Без механізмів відповідальності не може бути ані справедливості, ані відновлення прав», — підсумувала вона.
Захід було проведено Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст заходу є відповідальністю Кримськотатарського Ресурсного Центру та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.