У п’ятницю, 10 жовтня, у Києві Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провів другий тренінг для волонтерів, інтерв’юерів та правозахисників, які займаються документуванням воєнних злочинів, злочинів проти людяності та порушень прав людини.
Захід, до якого долучилися понад 20 активістів і волонтерів, відкрив Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
Вітаючи учасників, він наголосив, що документування порушень – це не лише фіксація фактів, а й внесок у майбутнє відновлення справедливості. За його словами, люди часто не розуміють, навіщо ділитися інформацією про пережиті злочини, адже не вірять, що отримають компенсацію чи побачать покарання винних.
«Ми часто чуємо від постраждалих: “Навіщо це робити, якщо все одно ніхто нічого не компенсує?” Але це дуже важливо – навіть якщо не для нас, то для наших дітей і нащадків», – підкреслив Барієв.
Правозахисник презентував Опитувальник особи, що постраждала у зв’язку із агресією рф в Україні, розроблений КРЦ. Він пояснив, для чого був створений цей інструмент та як правильно ним користуватися, детально зупинившись на кожній його складовій.
За словами Голови Правління КРЦ, своєчасне та якісне документування злочинів має величезне значення, адже саме воно формує доказову базу для майбутніх судових процесів. Він зауважив, що судді та юристи не керуються емоціями, а лише документами, тому кожен задокументований випадок може стати частиною великої справи проти держави-агресора.
Юристка КРЦ Людмила Коротких та адвокат, юрист, експерт КРЦ Олександр Позняк презентували Реєстр воєнних злочинів, злочинів проти людяності та порушень прав людини, розроблений організацією. В його основу лягла інформація, зібрана за допомогою Опитувальника. Учасники мали змогу обговорити практичне застосування цього інструменту та наочно подивитися, як ним користуватися.
Людмила Коротких наголосила, що цей реєстр є закритим і не індексується у відкритому доступі. Знайти його в інтернеті неможливо – доступ надається лише після авторизації, що гарантує додатковий рівень безпеки.
За словами юристки, попри те що діяльність КРЦ зосереджена переважно на території Криму, команда збирає дані і з інших регіонів України.
«Наші правоохоронці потребують допомоги в обробці великої кількості даних. Саме тому ми створили цей реєстр, щоб надати їм аналітичний інструмент для систематизації доказів, які можуть бути використані як на національному, так і на міжнародному рівнях», – зазначила Коротких.
Олександр Позняк у свою чергу пояснив, що опитувальник і сам реєстр мають дві ключові цілі: допомогу окремій людині та формування загальної картини злочинів – зокрема, шляхом накопичення статистичних даних, які дозволяють виявляти системні порушення.
«Наш реєстр не створено для того, щоб тримати інформацію в закритому вигляді. Його мета – досягнення конкретного результату: щоб людина отримала юридичну підтримку, а злочини – були задокументовані й розслідувані», – підсумував юрист.
Проблеми та перспективи розслідування воєнних злочинів, скоєних росією в Україні, висвітлив д.ю.н., професор, адвокат і експерт КРЦ Борис Бабін. Він звернув увагу на ключові труднощі у зборі доказів та їх подальшому використанні в судах, зокрема міжнародних.
За його словами, громадянське суспільство не може підміняти собою правоохоронні органи чи суди. Водночас важливо розуміти реальні виклики, з якими стикаються слідчі й судді: перевантаження справами та відсутність чітких роз’яснень Верховного Суду.
Бабін зауважив, що після ратифікації Римського статуту Україна зіткнулася з певними суперечностями між його положеннями та чинним Кримінальним кодексом, зокрема у частині кваліфікації злочинів. Це створює складнощі для правозастосування та вимагає ретельнішого юридичного аналізу кожного випадку.
«Щоб довести, що конкретний факт є воєнним злочином чи злочином проти людяності, необхідно не лише встановити сам злочин, а й довести наявність збройного конфлікту. На практиці це далеко не просто, бо кожне провадження потребує окремого юридичного обґрунтування», – пояснив експерт.
У підсумку, учасники тренінгу отримали практичні знання та рекомендації щодо фіксації злочинів, обмінялися досвідом та обговорили шляхи посилення співпраці в цій сфері.
Тренінг організовано Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».