1 жовтня 1939 року в місті Ялта, що в Криму, народився Ленур Ібраїмов — поет, активний учасник кримськотатарського національного руху та політв’язень.
Він походив із сім’ї Ваапа Ібраїмова та Поліни Романовської. Після ухвалення Указу від 5 вересня 1967 року, що нібито знімав обмеження для кримських татар, Ленур почав активно цікавитися проблемами свого народу. У цей час він написав відомі твори «Таріх» («Історія»), «Къырым ёллари» («Дороги Криму»), «Амет-хан Султангъа» («Амет-хан Султан») та інші.
Дім Ібраїмова був місцем зустрічей активістів. Він їздив Кримом, фіксуючи факти незаконних виселень кримських татар і готуючи матеріали для інформаційних бюлетенів. Його позиція призвела до переслідувань. У 1968 році в нього провели обшук, вилучивши рукописи, а у 1971 році Ленура заарештували та відправили до табору в Ташкенті. Після повернення до Криму він продовжив писати, незважаючи на тиск і заборони.
Життя Ібраїмова було коротким і драматичним. Він помер 12 березня 1986 року в Криму, залишивши по собі поетичну й громадську спадщину, яка продовжує надихати наступні покоління.
Сьогодні, у день його народження, ми згадуємо Ленура Ібраїмова як людину, яка своїм словом і вчинками підтримувала боротьбу кримськотатарського народу за право жити на рідній землі. Пам’ять про нього є нагадуванням, що боротьба за свободу та справедливість триває й досі.