22 вересня кримські татари відзначають Дервізу – давнє свято, приурочене до осіннього рівнодення. Воно символізує завершення польових робіт та прихід холодів.
Назва свята складається з двох слів: «дер» – двері, ворота і «віза» – дозвіл виїзду. Разом вони означають «входжу в новий світ». Це не лише аграрне свято, а й своєрідний «новий рік» за давнім сонячним календарем, що знаменував завершення сільськогосподарського циклу.
Традиції святкування
- Напередодні Дервізи усі прибирали свої будинки і двори, готуючи простір до приходу свята.
- Святкування розпочиналося зранку із молитви та жертвопринесення.
- Дівчата розсипали золу в садах і виноградниках, а юнаки очищали господарські приміщення й обкурювали їх димом.
- Господині готували традиційні страви – кобете, чебуреки, янтики.
Символом Дервізи є сито (елек). Його підкидали чи скочували зі схилу, щоб дізнатися «прогноз» на рік:
– дном догори – урожай буде багатим,
– дном вниз – поганим,
– боком – зернові виростуть високими.
Мешканці одразу кількох сіл у святковому вбранні збиралися зазвичай поза містом чи селом. Святкування обов’язково відбувалося поруч із джерелами води або біля святого місця – Азіза.
Дервіза завжди супроводжувалася змаганнями з національної боротьби куреш, а також конкурсами співаків, поетів, танцюристів і знавців народних пісень. Завершувалося святкування танцем хоран, що уособлював згуртованість народу/
Наступного дня усі кримські татари підбивали підсумки своєї праці в цьому році. Також саме на Дервізу розпочинався сезон весіль.
Сьогодні це свято нагадує нам про єдність із природою, цінність традицій і силу оновлення.