18 вересня 1929 року в Ялті, у Кримській АСРР, народилася Алла Горська — українська художниця, монументалістка, правозахисниця та яскрава представниця руху шістдесятників. Вона активно боролася за права людей, першою розповіла світу про поховання страчених українців у Биківнянському лісі та протидіяла переслідуванню шістдесятників.
Алла Горська працювала у станковому та монументальному живописі, мозаїці та графіці. Її роботи експонувалися на виставках, а 1959 року за шахтарським циклом вона була прийнята до Спілки художників України. Вона викладала малюнок у Республіканській художній школі та разом із чоловіком Віктором Зарецьким мала власну художню майстерню у Києві.
28 листопада 1970 року Горську було жорстоко вбито у Василькові на Київщині. Її смерть спричинила широкий резонанс та стала символом боротьби проти радянського режиму. Похорон на Берковецькому цвинтарі перетворився на мітинг протесту проти комуністичної влади.
Творчий доробок Алли Горської налічує десятки монументальних і живописних творів, численні графічні роботи та ескізи. Її мистецтво ґрунтується на традиціях народного мистецтва та українського авангарду.
Алла Горська залишила значний внесок у культурне та громадське життя України, продовжуючи надихати покоління художників і правозахисників.