У понеділок, 11 серпня, Кримськотатарський Ресурсний Центр разом із Державною службою України з етнополітики та свободи совісті в ІА «Укрінформ» провели пресконференцію «Закон України про корінні народи: запорука реалізації прав корінних народів України», присвячену Міжнародному дню корінних народів світу.
Під час заходу спікери поговорили про становище корінних народів України в умовах тимчасової окупації їх батьківщини – Криму, про державну політику України у сфері захисту прав корінних народів, зокрема про ініціативу Президента України щодо ухвалення Закону «Про корінні народи України» та процес його імплементації.
Спікерами виступили:
Олена Ковальська – Заступниця Керівника Офісу Президента України;
Віктор Єленський – Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті;
Ігор Лосовський – Заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті;
Ескендер Барієв — Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Денис Чистіков – Заступник Постійного представника Президента України в АР Крим;
Олена Арабаджи – Голова правління національно-культурного товариства «Джемаат» (онлайн);
В’ячеслав Ломброзо – Заступник керівника Міжнародної громадськиї організації «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму», представник спільноти кримчаків (онлайн);
Тетяна Савчук — менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру (модераторка).
Модераторка заходу, Тетяна Савчук, менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру, відкрила пресконференцію, розповівши детальніше про Міжнародний день корінних народів та про корінні народи України.
«В Україні офіційно визнано три корінні народи: кримські татари, караїми та кримчаки. Наше багатство – у різноманітті. Але вже дванадцятий рік поспіль корінні народи України змушені жити в умовах війни. Окупаційна влада перетворила Крим – їхню історичну батьківщину – на військову базу для атак на материкову частину України. Сьогодні, як ніколи, важливо тримати спільний фронт. Кримські татари, караїми, кримчаки й українці об’єднані однією метою – жити у вільній, незалежній та неподільній Україні», – зазначила вона.
Олена Ковальська, заступниця Керівника Офісу Президента України, звернула увагу на значення ухваленого у 2021 році Закону України «Про корінні народи України» як важливого етапу у захисті та реалізації прав корінних народів, а також його вплив на державу та суспільство.
Вона зазначила, що з часу прийняття закону його значення змінилося, особливо у контексті євроінтеграції, адже питання національностей та народів України є важливою складовою цього процесу. Завдяки закону та позиції Президента щодо роботи з корінними народами і національними меншинами, політика у цій сфері зробила значний крок уперед.
«Як приклад, тепер є можливість для школярів складати НМТ рідними мовами, що підтверджує прагнення України бути державою з абсолютною свободою для всіх національностей та релігій», – зазначила пані Олена Ковальська.
Свобода, за її словами, є пріоритетом №1 на шляху демократичного розвитку країни. Окремо вона підкреслила особливе місце кримськотатарського народу в українському суспільстві. На її думку, ситуація з Кримом — це не лише питання долі кримськотатарського народу в Україні, а й вагомий політичний чинник, що впливає на зовнішню політику держави та позицію Президента.
Віктор Єленський, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, розповів про бачення подальшого розвитку державної політики у сфері реалізації прав корінних народів та підкреслив роль України як єдиної країни, здатної їх захистити.
«Корінні народи внесли у світову спадщину щось особливо унікальне, таке, яке інші народи, крім них, принести не могли. Відповідальність за корінні народи України – кримських татар, караїмів та кримчаків – це тест на зрілість держави та суспільства. Закон «Про корінні народи України» ми вже почали втілювати: ухвалено низку нормативних актів, розроблено стратегію збереження кримськотатарської мови та подано проєкт нормативно-правового акту щодо офіційного визнання Меджлісу представницьким органом кримськотатарського народу», – наголосив він.
Денис Чистіков, заступник Постійного представника Президента України в АР Крим, окреслив роль Представництва у сприянні виконанню Конституції та Закону України «Про корінні народи України» в умовах окупації та важливість інтеграції цього питання у євроінтеграційні й реінтеграційні процеси:
«Ми взаємодіємо з усіма міністерствами, що працюють над реінтеграційними політиками, та наголошуємо на особливостях тимчасово окупованого Криму, зокрема наявності трьох корінних народів. Представництво також популяризує їхню культуру через виставки та заходи, які виходять за межі Криму і України, а після деокупації ми готові оперативно відновити інформаційний простір півострова».
Ігор Лосовський, заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, наголосив на ключових напрямках, які потребують особливої уваги у питаннях захисту прав корінних народів в сучасних українських та міжнародних реаліях.
«Закон України «Про корінні народи України» – це один з двох базових законів, з якими ми працюємо. Ми маємо Закон «Про національні меншини (спільноти) України» і Закон «Про корінні народи України». В рамках цього закону нами було також підготовлені і вже діють фактично два підзаконних нормативно-правових актів. Один – про затвердження порядку проведення консультації органів виконавчої влади з представницькими органами корінних народів України. І другий – про затвердження порядку закріплення правового статусу Представницького органу корінного народу України та позбавлення такого статусу. На сьогоднішній день ми також підготували проєкт підзаконного нормативно-правового акту щодо закріплення за Меджлісом кримськотатарського народу статусу представницького органу. І назабаром ми очікуємо, що цей нормативно-правовий акт теж вступить в силу», – наголосив він.
Олена Арабаджи, голова правління національно-культурного товариства «Джемаат», представниця караїмів, під час онлайн-включення висловила бачення першочергових кроків, необхідних для ефективного захисту та реалізації прав її народу.
«Незаконна окупація Криму, а це наша історична батьківщина, і караїмів, і кримчаків, і кримськотатарського народу, розірвала дуже важливі, на мій погляд, ментальні, родинні зв’язки, сакральні зв’язки з історичною батьківщиною. А повномасштабна російська агресія, яка триває вже четвертий рік, змусила багатьох караїмів покинути свої домівки. І сьогодні караїми розкидані по всьому світу», – наголосила пані Олена.
Олена Арабаджи підкреслила, що на її глибоке переконання, Закон «Про корінні народи» повинен забезпечити реальні механізми захисту культурної спадщини, мови, права на освіту та самоврядування.
В’ячеслав Ломброзо, заступник керівника Міжнародної громадської організації «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму», представник спільноти кримчаків, розповів, які дії, на його думку, потрібно реалізувати насамперед для забезпечення прав його народу.
«Враховуючи те, що корінні народи наразі обмежені в реалізації своїх колективних прав без належної реєстрації представницьких органів, я хотів би закликати державні органи завершити реєстрацію представницького органу кримськотатарського народу — Меджлісу. Це для нас дуже важливо, тому що ми, караїми та кримчаки, на це дивимося як на той прецедент, коли ми зможемо піти подібним шляхом і будемо впевнені, що наші колективні права будуть реалізовані, адже проблем з реєстрацією нашого представницького органу не буде», – наголосив він.
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв оцінив прогрес імплементації Закону України «Про корінні народи України» за останні три роки та поділився баченням наступних кроків, які забезпечать його повну реалізацію, а також користь цього процесу для України у контексті російсько-української війни.
«Я би звернув увагу на два ключові аспекти. Перший — український: важливо, щоб закон не був декларацією, а став дієвим інструментом для реалізації прав корінних народів і водночас сприяв підвищенню обізнаності українського суспільства. Прийняття закону вже призвело до того, що в Україні почали краще розуміти, хто такі корінні народи, що є першим кроком до зміцнення української політичної нації», – пояснив він.
Для повноцінної імплементації закону, за словами Барієва, необхідно розробити низку підзаконних актів, частина з яких набуде актуальності після деокупації Криму. Він підкреслив важливість об’єднання зусиль з Офісом Президента України, Представництвом Президента в АР Крим та Державною службою з етнополітики та свободи совісті для визначення конкретних подальших кроків.
«Другий аспект — міжнародний: від того, наскільки ефективно буде імплементовано закон, залежить імідж України у світі в контексті захисту прав корінних народів і те, яке ставлення до нашої держави матимуть корінні народи інших країн», – додав експерт.
Наприкінці заходу Тетяна Савчук представила інформаційно-візуальну продукцію до Міжнародного дня корінних народів у межах кампанії #LIBERATECRIMEA та закликала до участі в інформаційних активностях КРЦ, щоб спільно посилювати голос корінних народів України на національному та міжнародному рівнях.
«Важливо наголосити на важливості щоденної роботи над темою прав корінних народів, а не лише у межах пам’ятних дат. КРЦ постійно розповідає на своїх ресурсах про порушення прав представників корінних народів України в окупованому Криму та на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, про їх культуру, особливості. Ми постійно працюємо над підвищенням рівня обізнаності українців про корінні народи України», – підсумувала Тетяна.
Пресконференцію проведено Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Кримськотатарського Ресурсного Центру та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.