У четвер, 17 липня, юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких виступила по пункту 11 порядку денного 18 сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів щодо рекомендацій для Ради з прав людини ООН.
У своїй доповіді Людмила говорила про необхідність ухвалення рішення щодо розширення участі корінних народів в Раді з прав людини відповідно до Женевських принципів, які були напрацьовані під час двох міжсесійних засіданнях у тісній кооперації і залученості корінних народів з усіх семи соціо-культурних регіонів.
Зокрема, вона закликала Раду з прав людини розглянути та затвердити ці рекомендації, особливо ті, що стосуються трьох основних пропозицій:
- створення незалежного та постійного механізму для підтримки посиленої участі корінних народів у системі ООН.
- прийняття Женевських принципів, які чітко визначають критерії участі та визнання представницьких інституцій корінних народів, що відрізняються від НУО або організацій громадянського суспільства.
- встановлення спеціального статусу акредитації для корінних народів, окремого від системи ЕКОСОР.
«Посилення участі – це не лише питання визнання. Це питання справедливості, миру та майбутнього корінних народів у процесі прийняття міжнародних рішень», – підкреслила вона.
Повний текст виступу
Дякую, пане голово,
Для мене велика честь виступати як представниця кримськотатарського народу, одного з корінних народів України. Я також хочу щиро подякувати Експертному механізму за його постійні зусилля з метою сприяння значущій участі корінних народів у системі ООН.
Ми вітаємо спільний звіт про міжсесійні засідання 2024 року, який відображає широкий консенсус: участь корінних народів повинна ґрунтуватися на нашому праві на самовизначення, закріпленому в Декларації ООН про права корінних народів.
У цій доповіді викладено низку важливих рекомендацій. Звертаючись до Ради з прав людини, ми закликаємо офіційно розглянути та затвердити ці рекомендації, зокрема ті, що стосуються трьох основних пропозицій.
По-перше, створення незалежного та постійного механізму для підтримки посиленої участі корінних народів у системі ООН. Такий механізм має бути розроблений спільно з корінними народами з усіх семи соціокультурних регіонів та базуватися на консенсусі.
По-друге, прийняття Женевських принципів, які чітко визначають критерії участі та визнання представницьких інституцій корінних народів, що відрізняються від НУО або організацій громадянського суспільства. Це розрізнення є важливим для відображення наших колективних прав та політичного статусу.
По-третє, ми закликаємо до встановлення спеціального статусу акредитації для корінних народів, окремого від системи ЕКОСОР. Я з гордістю повідомляю, що мала можливість виступити в Раді з прав людини як представник мого корінного народу, не будучи членом ЕКОСОР. Така практика не повинна бути винятком — вона повинна стати нормою.
Ці пропозиції не є амбіційними. Вони є практичними, ґрунтуються на правах і відповідають статті 41 Декларації ООН, яка вимагає від ООН забезпечити повну та ефективну участь корінних народів у питаннях, що їх стосуються.
Ми шанобливо просимо Експертний механізм рекомендувати Раді з прав людини прийняти рішення, що відображає ці три пропозиції, та закликати держави брати участь у цьому процесі конструктивно, прозоро та у партнерстві з корінними народами.
Посилення участі – це не лише питання визнання. Це питання справедливості, миру та майбутнього корінних народів у процесі прийняття міжнародних рішень.
Дякую.
Участь у заході здійснена Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст заходу є відповідальністю Кримськотатарського Ресурсного Центру та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.