У вівторок, 15 липня, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв виступив під час панельної дискусії 18-ї сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів у Женеві. Захід проходив за пунктом 8 порядку денного: «Панельна дискусія про роль національних та регіональних інститутів з прав людини у досягненні цілей Декларації».
«Після 2014 року Україна зробила важливі кроки: визнала кримських татар, караїмів та кримчаків корінними народами; ухвалила Закон «Про корінні народи України»; створила інституцію Уповноваженого Президента з питань кримськотатарського народу; створила державні механізми для розробки політики захисту прав корінних народів», — зазначив Барієв.
Він наголосив, що ці зміни стали можливими завдяки співпраці організацій корінних народів,Кримськотатарського Ресурсного Центру, Меджлісу кримськотатарського народу – представницького органу кримських татар, національних правозахисних інституцій – Уповноваженого з прав людини в Україні та громадянського суспільства.
Однак, за словами Барієва, Україна стикається з низкою викликів:
- понад два роки Кабінет Міністрів не завершує процес юридичного визнання Меджлісу кримськотатарського народу як офіційного представницького органу корінного народу;
- неможливо внести зміни до Конституції України, які гарантували б право кримськотатарського народу на самовизначення – через триваючу російсько-українську війну;
- відсутній доступ до окупованого Криму, де порушення прав корінного народу тривають: заборона діяльності Меджлісу, незаконні арешти, насильницькі зникнення та репресії проти активістів.
«Хочу відзначити роль регіональних правозахисних інституцій. Наприклад, у 2023 році Комісар Ради Європи з прав людини підготував окремий звіт про ситуацію кримськотатарського народу. Завдяки допомозі європейських правозахисних інституцій в Україні було прийнято нову редакцію закону про національні меншини, а до Закону України «Про освіту» було внесено статті, що передбачають гарантії освіти рідною мовою корінних народів», — підкреслив Барієв.
У своєму виступі він також озвучив низку рекомендацій:
- Україна повинна розробити Національний план реалізації Декларації та завершити процес закріпленняправового статусу Меджлісу кримськотатарського народу;
- ОБСЄ повинна розробити План дій для поліпшення становища корінних народів у регіоні ОБСЄ;
- ООН повинна розробити план гуманітарної допомоги корінним народам з територій міждержавних конфліктів.
Повний текст виступу
Шановний голово! Брати і сестри!
Висловлюю вдячність державам-членам за підтримку України у боротьбі проти військових злочинів росії.
Дуже важливо звернути увагу на ситуацію корінних народів у контексті міждержавного конфлікту.
Сьогодні я хотів би звернути вашу увагу на роль національних та регіональних правозахисних інституцій у реалізації Декларації ООН про права корінних народів, зокрема на прикладі України та Європи.
Після 2014 року Україна зробила важливі кроки:
– Визнала кримських татар, караїмів та кримчаків корінними народами.
– Створила інституцію Уповноваженого з питань кримськотатарського народу при Президентові України;
– Прийняла Закон «Про корінні народи України», заснований на принципах Декларації.
– Створила державні механізми для розробки політики захисту прав корінних народів.
Ці зміни відбулися завдяки активній участі організацій корінних народів, Кримськотатарського РесурсногоЦентру, Меджлісу кримськотатарського народу – представницького органу кримських татар, національних правозахисних інституцій – Уповноваженого з прав людини в Україні та громадянського суспільства.
Однак ми стикаємося з такими викликами:
– Більше двох років Кабінет Міністрів України зволікає з процесом забезпечення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу;
– Неможливість внести зміни до Конституції України, що гарантують право кримськотатарського народу на самовизначення, через військову агресію росії.
– І найголовніше – відсутність доступу до території Криму, де систематично порушуються права корінного народу: заборона Меджлісу, арешти, насильницькі зникнення, репресії проти активістів.
Хочу відзначити роль регіональних правозахисних інституцій. Наприклад, у 2023 році Комісар Ради Європи з прав людини підготував окремий звіт про ситуацію кримськотатарського народу.
Завдяки допомозі європейських правозахисних інституцій в Україні було прийнято нову редакцію закону про національні меншини, а до Закону України «Про освіту» було внесено статті, що передбачають гарантії освіти рідною мовою корінних народів.
Рекомендації:
- Україна повинна розробити Національний план реалізації Декларації та завершити процес забезпечення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу;
- ОБСЄ повинна розробити План дій для поліпшення становища корінних народів у регіоні ОБСЄ;
- ООН повинна розробити план гуманітарної допомоги корінним народам з територій міждержавних конфліктів.
Дякую за увагу.
Участь у заході здійснена Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст заходу є відповідальністю Кримськотатарського Ресурсного Центру та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.